Загибель 15 військових з Полтавщини за тиждень

Упродовж минулого тижня стало відомо про загибель 15 захисників України, життєвий шлях яких був пов’язаний із Полтавською областю. Серед загиблих: Сергій Висоцький, Роман Вакуленко, Сергій Потапенко, Володимир Жерепа, Юрій Стрибко, Валерій Хоменко, Владислав Щербина, Зорян Світий, Максим Григорович, Володимир Гришанов, Роман Дикий, Дмитро Юренко, Сергій Івко, Олександр Швидкий та Олександр Левченко.

Про це розповідає Poltava Today

Історії полеглих захисників Полтавщини

Сергій Висоцький, сержант і командир відділення 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади, загинув 1 грудня 2023 року поблизу села Вербове Запорізької області. Він народився 1985 року у селі Сонячне, навчався у Карлівському ПТУ №50 та працював у місцевих господарствах. Восени 2023 року був мобілізований і проявив себе як доброзичлива, працелюбна та віддана людина. У нього залишилися мама, сестра та племінники.

Новини за темою:

• Готель на вулиці Соборності, 35б у Полтаві готують до відкриття після багаторічної паузи
• У Полтаві масово зупинилися ліфти через перепади напруги після обстрілів

Роман Вакуленко, солдат і стрілець-помічник кулеметника, загинув 13 березня 2024 року поблизу села Роботине Запорізької області. Він народився 1988 року в селі Штомпелівка Хорольської громади, здобув спеціальність маляра-штукатура і працював у різних регіонах України. Після початку повномасштабного вторгнення рф допомагав армії як волонтер і став до лав Національної гвардії України. Його ідентифікували за ДНК-експертизою. У загиблого залишилися мама, брат, цивільна дружина і двоє синів.

Сергій Потапенко, солдат і гранатометник 5-ї окремої штурмової бригади, загинув 14 липня 2024 року поблизу села Іванівське Донецької області. Він народився 1976 року, проживав у Полтаві, мав фах електромонтера.

Володимир Жерепа загинув 30 жовтня 2024 року біля села Веселе Курської області рф. Він народився 1989 року в Кременчуці, проживав у селі Соснівка Кобеляцької громади.

Юрій Стрибко, солдат і кулеметник, загинув 7 листопада 2024 року біля селища Новодмитрівка Донецької області. Він народився 1973 року в Семенівці, працював на підприємстві «Котлогаз» у Кременчуці та був мобілізований у липні 2024 року. У нього залишилися мама, дружина та донька.

Валерій Хоменко, молодший сержант і розвідник-радіотелефоніст, загинув 15 лютого 2025 року поблизу села Янтарне Донецької області. Він народився 1973 року у Лубнах, працював механіком та охоронцем, служив у ЗСУ з осені 2024 року. У нього залишилися брат, дружина і син.

Втрачені герої – захисники різних громад

Владислав Щербина, молодший сержант, загинув 29 червня 2025 року біля села Залізнянське Донецької області. Він народився 1995 року у Нижньому Іржавці Оржицької громади, працював у Лубнах, служив у ЗСУ з лютого 2023 року. У нього залишилися батьки, брат, дружина і донька.

Зорян Світий, солдат, загинув 6 вересня 2025 року біля села Садки Сумської області. Народився 1993 року, проживав у селі Великий Тростянець Щербанівської громади.

Максим Григорович, солдат із Гадяча, загинув 1 жовтня 2025 року. Він народився 1996 року, до війни працював і планував мирне життя, а згодом став до лав ЗСУ. У нього залишилися рідні.

Володимир Гришанов, солдат, загинув 24 жовтня 2025 року біля Сіверська Донецької області. Він народився 1981 року у Краснограді Харківської області, працював на Дніпропетровщині, а з 2017 року мешкав у Горішніх Плавнях. Був мобілізований у травні 2025 року.

Роман Дикий, оператор безпілотних авіаційних комплексів, загинув 25 жовтня 2025 року на Донеччині. Народився 1982 року у Козлівщині, жив у Полтаві, працював головним механіком та долучився до ЗСУ весною 2025 року.

Дмитро Юренко, старший солдат і стрілець, помер 25 жовтня 2025 року у Полтаві. Народився 1990 року у Харкові, проживав у Полтаві, проходив службу за контрактом.

Сергій Івко з Гадяча помер 2 листопада 2025 року у лікарні внаслідок хвороби. Він народився 1983 року.

Олександр Швидкий, старший солдат, помер 4 листопада 2025 року. Він народився 1997 року у Филенковому, мешкав у Скороходовому, мав спеціальність автослюсаря, з підліткового віку мріяв про військову службу, підписав контракт із 95 ОДШБр, а згодом із 53 ОМБр. У нього залишився син.

Олександр Левченко загинув під час бойових дій, про що стало відомо 6 листопада 2025 року. Він народився 1976 року, проживав у селі Харсіки Чорнухинської громади.

“Після початку повномасштабного вторгнення Росії долучився до волонтерського руху, допомагав військовим і теробороні, а згодом став до лав Національної гвардії України. Служив у складі бойового підрозділу разом із побратимом-односельцем Володимиром Ковшовим. Під час бою поблизу Роботиного обох накрила ворожа атака FPV-дрона. Тяжко поранені, вони намагалися врятувати один одного. Роман загинув першим, виявивши мужність і самопожертву. Його особу ідентифікували за результатами ДНК-експертизи”.

Імена, фотографії та біографії інших полеглих воїнів, життя яких було пов’язане з Полтавщиною, можна переглянути у відповідних громадах області.

Джерело інформації: Полтава Today