Обороняв Авдіївку: воїн з Полтавщини служить у ТЦК після діагностики хвороби

Старший сержант Григорій Степаненко, який пройшов бойові дії у складі кількох бригад та тривалий час воював під Авдіївкою, нині продовжує службу в тилу після виявлення у нього невиліковної хвороби під час лікування у відпустці.

Фото: Ілюстративне. Джерело: Главком.

Про це повідомили у Полтавському обласному ТЦК та СП.

Григорій Степаненко відслужив півтора роки строкової служби, де отримав сержантське звання.

Спершу проходив службу в Лохвицькому райвійськкоматі на посаді водія, згодом пройшов навчання та в лавах 13 батальйону 58-ї ОМБр на посаді старшого оператора протитанкового взводу упродовж року виконував бойові завдання поблизу Авдіївки.

24 лютого 2022 року Григорій відразу пішов до місцевого ТЦК. Того ж дня разом із ним до лав ЗСУ долучився його син.

Чоловіків мобілізували до роти охорони Другого відділу Миргородського районного ТЦК та СП. Через місяць вони виїхали на виконання бойового завдання у прикордоння на Сумщину.

Майже рік він із сином були в одному підрозділі, доки їх не розділили по різних бригадах у травні 2023 року. 

Старшого сержанта Григорія Степаненка перевели до лав 110 окремої механізованої бригади імені Марка Безручка. Спочатку у них були навчання, а потім вони поїхали на позиції в розбиті будинки на околиці Авдіївки.

Як розповів військовий, він був стрільцем у розвідці. Завданням його батальйону було стримувати ворога, щоб він не зайшов в Авдіївку. Воїн зізнається, що боявся не загинути, а отримати поранення. Вони по два тижні на бойових виходах воїни практично не спали. 

Одного разу їх хтось, здав. До них прицільно прилетіли дві ракети. Воїни були під землею. Хоч їх і завалило, вони мали запасний проритий хід.

Григорій розповів, що взимку було складно. На бойових виходах вони шукали можливість хоч якось зігрітися, а щоб попити води, її спершу треба було розтопити. Гріли руки над окопними свічками. Воду гріли на туристичній газовій пічці.

Старший сержант згадує, що росіяни кидали газ і фосфорні бомби, а коли воїни вискакували з укриття, цілили FPV-дронами.

У січні 2024 року Степаненко зібрався їхати у відпустку на 15 днів, і планував підлікуватися. Коли він поїхав і зателефонував побратимам, і йому сказали, що влучило прямо туди де він зазвичай спав.

Під час лікування у Григорія виявили невиліковну хворобу. Через це він потрапив спершу до Лубенського районного ТЦК та СП, а з березня 2024 року проходить службу у Лохвиці.

Нагадаємо, у наших реаліях дедалі частіше лунають суперечки про мову, про «втомлених від війни», про тих, хто воює, і тих, хто ухиляється. Усе це розколює суспільство та посилює прірву між цивільними та військовими: розмова із полтавським військовим про службу, мову та ухилянтів.

Також, раніше ми писали, що Крюківський районний суд Кременчука 5 листопада 2025 року розглянув клопотання слідчих щодо арешту майна чоловіка, якого підозрюють у влаштуванні стрілянини у місцевому збірному пункті ТЦК.

Джерело інформації: Полтавська Хвиля