Демонтаж пам’ятників Голодомору у Полтавщині
У Коломацькій і Решетилівській громадах Полтавського району демонтували пам’ятники, пов’язані з організаторами Голодомору-геноциду. Об’єкти, що прославляли місцевих комуністичних діячів Портненка та Бабича, які брали участь у встановленні радянської влади та виконанні репресивної політики кремля, були демонтовані комунальними службами громад у рамках виконання Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».
Про це розповідає Poltava Today
Видалення символів радянського режиму
У селі Василівка, що входить до складу Коломацької сільської ради, демонтували пам’ятник, який був зареєстрований як «Голова колгоспу Дениса Калістратовича Портненка, що загинув у 1932 році від рук куркулів». Ще один об’єкт — меморіальна плита «Активіст села Бабич І.Т., убитий куркулями в 1930 році» — було демонтовано в центральній частині села Кривки, що належить до Решетилівської міської ради. Міністерство культури України своїм наказом виключило ці об’єкти з Державного реєстру нерухомих пам’яток культурної спадщини, що дозволило почати процес демонтажу.
Новини за темою:
- Україна проведе повний аудит державних оборонних компаній та контрактів
- Зеленський і Стармер обговорили мирний план для України та зустріч у Швейцарії
Значення демонтажу та подальші дії громад
Обидва пам’ятники були встановлені над могилами згаданих осіб та зберігалися як символи радянської пропаганди. Ініціатором демонтажу виступив представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар. Він наголосив, що самі назви пам’ятників та дати спростовують міфи про покірність українців радянській владі, адже в 1920-х та на початку 1930-х років українське селянство активно чинило збройний спротив окупаційній політиці та штучному голоду, а термін «куркулі» був частиною радянської пропаганди для дискредитації супротивників режиму.
Меморіальна плита у селі Кривки
«Назви цих об’єктів і дати спростовують один із ворожих історичних міфів про те, що українці покірно мирилися із московським людовбивством. У 20-х роках 20 століття вирувала антибільшовицькими повстаннями. Бачимо і на початку 30-х рр. відголоски збройного опору українського селянства (у сталінській пропаганді щодо нього використовувалося пропагандистське кліше „куркулі“) проти окупації Української Народної Республіки, штучного голоду, примусового заганяння до колгоспів, продрозверстки. У назві об’єктів окреслено конкретні випадки ліквідації українськими повстанцями голови колгоспу Дениса Портненка та більшовицького активіста Бабича. У назвах згаданих символьних імперських міток чітко проглядається не лише участь цих осіб у геноцидних, окупаційних діях Кремля у 30-х рр. 20 ст., але й огидна суть комуністичних комеморацій режиму СРСР, де у пам’ятних знаках прославляли тих, хто жорстоко прирікав українське селянство на голодну смерть» — висловив думку Олег Пустовгар.
У громадах готуються до наступного етапу — перепоховання останків колаборантів з публічного простору на територію найближчих комунальних кладовищ згідно з вимогами деколонізаційного законодавства.
Представництво УІНП в Полтаві
Джерело інформації: Полтава Today