Ще десятеро захисників із Полтавщини загинули на фронті

Руслан Юшко, Костянтин Головко, Олег Ліщинський, Володимир Каренгін, Андрій Ферульов, Анатолій Болгаров, Олександр Іващенко, Дмитро Кисличенко, Максим Гончаренко та Валерій Рогочий загинули у боротьбі з росіянами.

Володимир Каренгін

25 листопада у Свято-Успенському соборі Полтави попрощалися з Володимиром Каренгіним. Молодший сержант народився 1 березня 1985 року в місті Плесецьк. Воїн проживав у Полтаві. У 2001 році закінчив 9 класів Жоржівської спеціалізованої школи Шишацького району. Проходив службу на посаді навідника десантно-штурмового відділення.

23 жовтня 2025 року воїн загинув на Сумщині.

Анатолій Болгаров

25 листопада у Кременчуці провели в останню путь Анатолія Болгарова. У 44-річного воїна залишились мати, батько, син і донька. Солдат загинув 23 серпня 2025 року на Донеччині.

Панахиду за загиблим бійцем відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали воїна на Деївському кладовищі.

Олександр Іващенко

Молодший сержант народився 1 квітня 1977 року в селі Абрикосівка на Хмельниччині. Він проживав у селі Ковалівка Полтавського району. Після закінчення школи закінчив Полтавське професійно технічне училище №1.

Проходив службу на посаді водія взводу протитанкових ракетних комплексів.

14 листопада 2025 року захисник загинув у Харківській області.

Валерій Рогочий

Валерій Рогочий служив водієм у бойовому підрозділі. Воїн народився у 1999 році. 5 грудня 2024 року захисник загинув. Миргородська громада проведе його в останню путь.

Дмитро Кисличенко

Солдат народився 12 травня 1987 року, проживав у Полтаві. Після закінчення школи завершив Полтавський національний технічний університет у 2008 році за спеціальністю «Технологія машинобудування».

Проходив службу на посаді оператора безпілотних літальних апаратів-розвідника. Загинув 12 листопада 2025 року на Донеччині.

Максим Гончаренко

Солдат народився 19 липня 1990 року, проживав у місті Полтава. Проходив службу на посаді стрільця-снайпера механізованого відділення.

Загинув 13 листопада 2024 року в районі виконання завдань за призначенням у Донецькій області.

Руслан Юшко

25 листопада у Хорольській громаді провели в останню путь бійця Руслана Юшка. Воїн народився 25 грудня 1976 року в селі Вишняки. Після здобуття середньої освіти проходив строкову військову службу в рядах Національної гвардії України у Львові.

18 жовтня 2024 року його мобілізували на військову службу. Він служив у складі 31 окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Леоніда Ступницького – у званні старшого солдата, на посаді старшого водія 1 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону. Двічі діставав поранення та контузії, однак повертався у стрій.

18 листопада 2025 року захисник отримав поранення з травматичною ампутацією нижньої кінцівки. Він помер від больового шоку.

Олег Ліщинський

Старший лейтенант народився 13 вересня 1971 року у Хоролі. Воїн проживав у Полтаві. Закінчив Національну академію сухопутних військ. Проходив службу на посаді офіцера відділення підтримки спеціальних заходів.

Помер 20 листопада 2025 року в Обласній клінічній лікарні міста Полтава.

Андрій Ферульов

23 листопада 2025 року у Чутівській громаді провели в останню путь бійця Андрія Ферульова.

У липні 2023 року бійця призвали на службу. Він був на посаді номер обслуги 1-го відділення 1-го взводу протитанкових ракетних комплексів роти протитанкових ракетних комплексів військової частини А4723.

Костянтин Головко

На «щиті» до Градизької громади повертається Костянтин Головко. Він мав звання молодшого сержанта та був командиром екіпажу БПЛА 152 окремої єгерської бригади.

Народився воїн 5 жовтня 1998 року на Кіровоградщині. Працював зварювальником. З 27 травня 2024 року його мобілізували до війська. 9 листопада 2025 року він отримав тяжке поранення. 22 листопада помер в лікарні не виходячи з коми.

Вічна шана загиблим бійцям!

Джерело інформації: Полтавська Хвиля