Мінна небезпека в українських водоймах: загроза Європі

До початку російської агресії Україна володіла значними запасами прісної води: понад 63 тисячі річок, 40 тисяч озер, 1100 водосховищ та близько 400 тисяч ставків. Загальна площа внутрішніх водойм сягала понад 1 мільйон гектарів. До того ж, до складу водних ресурсів країни входила морська акваторія Чорного та Азовського морів.

Про це розповідає Poltava Today

Проте, анексія Криму, гібридна, а згодом і повномасштабна агресія російської федерації призвели до втрати Україною значної частини водних ресурсів через:

• окупацію приморських територій,
• знищення Каховського водосховища,
• масове мінування водойм.

Вода — це ключовий елемент, що об’єднує екосистеми материка, тому наслідки війни росії виходять далеко за межі України.

Новини за темою:

• У Полтаві з шостого поверху випав чоловік та загинув на місці
• Маніпуляція громадською думкою, чи відверте нахабство — як депутат міської ради Сергій Каплін працює на свій рейтинг?

Масштаби мінної небезпеки та її вплив на економіку

За підрахунками Організації Об’єднаних Націй, понад 13 тисяч квадратних кілометрів водних шляхів в Україні залишаються замінованими. Вибухові пристрої вже чотири роки забруднюють річки, озера, прибережні ділянки та морське узбережжя. Проблема не обмежується лише Україною: міни, підхоплені течіями, можуть загрожувати сусіднім країнам, зокрема Румунії та Болгарії.

Саме водні шляхи мають стратегічне значення для експорту аграрної продукції, оскільки Україна — одна з провідних аграрних держав Європи. Заступник міністра економіки Ігор Безкаравайний підкреслює:

«Водні шляхи в Україні – одні з основних артерій для того, щоб забезпечувати великий обсяг експорту і, відповідно, це безпосередньо впливає на економіку України, якщо ми не можемо використовувати водні шляхи. Україна – аграрна країна, і забезпечити логістику виключно залізничним та автомобільним транспортом неможливо».

Масове мінування водойм не лише унеможливлює безпечне судноплавство, а й позбавляє Україну прибутків від експорту. Заміновані ріки та узбережжя становлять загрозу для суден, рибалок й екології загалом.

Виклики розмінування: інновації та нові загрози

Українські рятувальники вже очистили понад 190 квадратних кілометрів водойм і вилучили понад 2800 вибухонебезпечних предметів. Проте це лише 1,41% від загальної площі забруднення. Для ефективнішого розмінування сапери використовують підводні дрони та роботизовані системи з відеокамерами та гідролокаторами, що дозволяє досліджувати великі ділянки води без прямої участі людей.

Однак навіть із сучасними технологіями повністю убезпечити водні ресурси поки не вдається. Як пояснює Сергій Рева з Державної служби з надзвичайних ситуацій, найбільша проблема — постійна небезпека нового мінування під час активних бойових дій:

«Основна загроза – це, на жаль, війна, що триває. Тому що ми можемо зараз обстежити акваторію, а завтра туди може щось прилетіти, і вона знову буде забруднена, і потрібно її вже повторно обстежувати», – зазначає він.

До того ж, російська армія регулярно атакує гуманітарні місії з розмінування, що значно уповільнює роботу рятувальників. За оцінками ДСНС, для повної очистки водних шляхів після завершення війни Україні знадобиться не один рік.

Загалом, заміновано близько 137 тисяч квадратних кілометрів території України — це 23% площі країни. Міни часто маскують або встановлюють у вигляді мінних полів, що посилює небезпеку для цивільного населення навіть після завершення бойових дій. Юлія Чікольба, експертка з протимінної діяльності, наголошує, що загроза може тривати десятиліттями, як це сталося, наприклад, в Афганістані після радянського вторгнення — міни й досі забирають життя людей.

• У 2024 році адміністрація президента США дозволила постачання протипіхотних мін Україні.
• Міністерство закордонних справ України заявляє: «Російська Федерація, не будучи державою-учасницею Оттавської конвенції, розв’язала проти України збройну агресію та з 2014 року широко використовує протипіхотні міни як метод ведення війни. З 2022 року, коли росія почала повномасштабне вторгнення на територію нашої держави, масове використання нею таких засобів створило асиметричну перевагу для агресора».
• Президент України Володимир Зеленський підписав указ про вихід з Оттавської конвенції щодо заборони протипіхотних мін, пояснивши: «Росія ніколи не була учасницею цієї конвенції та надзвичайно цинічно використовує протипіхотні міни».

Джерело інформації: Полтава Today