Причини зупинки нафтопроводу «Дружба» та вплив на Європу

Майже місяць Угорщина та Словаччина не отримують російську нафту через нафтопровід «Дружба», що проходить українською територією. Попри те, що перша руйнівна дія, яка вивела магістраль із ладу, була завдана з російської території, Будапешт і Братислава звинуватили саме Україну в затримках відновлення транзиту і в істотних перервах у постачаннях.

Про це розповідає Poltava Today

«Повна відповідальність за припинення транзиту нафти трубопроводом «Дружба» лежить виключно на Російській Федерації»

Нафтопровід «Дружба» споруджено на початку 1960-х як головний маршрут постачання нафти з тодішнього СРСР до країн Східної Європи. Він має північну гілку, що йде на Польщу та країни Балтії, і південну — через Броди у Львівській області, через Карпати до Ужгорода й далі в Угорщину, Словаччину та Чехію. Українську ділянку експлуатує компанія Укртранснафта, однак транзит у період повномасштабної війни постійно піддавався критиці.

Новини за темою:

• Росія купує західні мікрочипи через Киргизстан. Чи може ЄС покласти цьому край?
• Який російський бізнес працює в окупації на півдні

Хронологія ударів і наслідків для транзиту

Проблеми з пропускною здатністю «Дружби» почалися після зафіксованого російського удару 27 січня 2026 року біля Бродів: дрони пошкодили об’єкт критичної інфраструктури, спалахнули пожежі, роботу магістралі було зупинено. Саме цей інцидент призвів до тимчасового припинення транзиту нафти українською гілкою до Угорщини та Словаччини.

Водночас в історії останніх двох років були й інші атаки та диверсії, пов’язані з магістраллю: у серпні 2025 року зафіксовано удари по нафтоперекачувальній інфраструктурі в Росії, а в грудні 2025 року стався підрив на ділянці нафтопроводу в російських регіонах, після чого трубопровід також відновлювали. Українські удари по російських НПС, зокрема 23 лютого по станції «Калєйкіно» в Татарстані, додатково посилили напруження навколо маршруту, бо ця станція є ключовою для змішування потоків нафти перед подачею в магістральні трубопроводи.

Після пошкодження в Бродах угорські та словацькі влади висловили невдоволення швидкістю відновлювальних робіт, натомість українська влада наполягає на зацікавленості в якнайшвидшому відновленні транзиту і на тому, що перші пошкодження були спричинені російськими атаками.

Реакція Угорщини, Словаччини та кроки Брюсселя

Угорщина і Словаччина, що значною мірою залежать від імпорту російської нафти, посилили політичний тиск: Будапешт заблокував черговий пакет санкцій ЄС проти росії та пакет фінансової допомоги для України на 2026–2027 роки (сума близько 90 млрд євро), частково мотивуючи це затримками з відновленням транзиту. Словаччина навіть погрожувала призупинити аварійні постачання електроенергії в Україну, що могло б ускладнити ситуацію під час холодного сезону.

Енергетичні експерти звертають увагу на те, що транзит «Дружбою» був і залишається вигідним для російської енергетики: за попередні роки через цей маршрут у різні періоди проходили величезні обсяги сировини, що приносили значні надходження до російського господарства. За оцінками фахівців, структура імпорту Угорщини й Словаччини свідчить про високу концентрацію поставок із одного джерела та про відсутність достатньої диверсифікації.

Як альтернативи Київ пропонує використовувати реанімовану магістраль Одеса-Броди для подачі танкерної нафти з чорноморського узбережжя, а також маршрути через нафтопровід Adria, який може покрити потреби нафтопереробних заводів Угорщини й Словаччини. Брюссель одночасно працює над планом поступової відмови від російської нафти: у пропозиції Єврокомісії передбачено повну заборону на імпорт нафти з росії з поетапним переходом до відмови від трубопровідних і танкерних поставок до кінця 2027 року, а введення окремих заходів було анонсоване з урахуванням політичних календарів низки держав-членів.

Експерти також наголошують, що навіть у разі політичних суперечок і тимчасових блокувань ЄС знаходив механізми підтримки України раніше, тож системні рішення щодо енергетичної безпеки й диверсифікації постачань залишаються ключовими для зменшення залежності окремих країн від одного постачальника.

Наразі подальший розвиток ситуації залежатиме від швидкості ремонтних робіт на українській ділянці «Дружби», продовження ударів по критичній інфраструктурі в різних країнах та готовності європейських урядів пришвидшити диверсифікацію маршрутів і постачань, щоб мінімізувати геополітичні ризики для енергетичної безпеки континенту.

Ключові фігури: енергетичний експерт Володимир Омельченко, який підкреслює роль транзиту в доходах агресора та наслідки для фінансування війни, і Олена Лапенко з DiXi Group, яка звертає увагу на зростання частки російської нафти в імпорті окремих країн.

Джерело інформації: Полтава Today