Закриття центру «Українські голоси» у Брюсселі – що далі?

У Брюсселі під загрозою закриття опинився центр «Українські голоси», який щомісяця відвідують близько тисячі українців. Організація, що об’єднує приблизно 300 волонтерів і надає до 35 видів безкоштовних послуг — від мовних курсів і психологічної підтримки до допомоги з працевлаштуванням, житлом і оформленням документів — може припинити роботу через припинення місцевого фінансування.

Про це розповідає Poltava Today

Що робить центр і чому він важливий

Центр «Українські голоси» розміщений у Єврокварталі Брюсселя, в офісній багатоповерхівці поруч із будівлями інституцій ЄС. Це простір, у якому поєднані консультаційні та культурні сервіси: юридичні й психологічні консультації, заняття для дітей і дорослих, допомога з визнанням дипломів, апеляціями після відмов у тимчасовому захисті, записом дітей до шкіл, пошуком лікарів, житла та роботи. Окремо центр надає поради тим, хто планує повернутися в Україну — як правильно закрити банківські рахунки, оформити документи та повідомити місцеву владу.

Новини за темою:

• У Супрунівці два роки не дають сертифікати на житло через паперові перепони
• Полтавців запрошують на весняну толоку в пункт перетримки тварин

Будівля, в якій розташований центр, належить приватним орендодавцям і за планами має пройти реконструкцію у найближчі роки. Наразі місто орендує приміщення за соціальним тарифом, але через скорочення соціальних витрат місцева влада оголосила про припинення фінансування утримання центру і волонтерської підтримки з 1 квітня.

«Я прийшла дуже розгублена, не розуміла – куди, що, як? Навколо була якась метушня, відбувалася якась подія, багато людей, хтось кудись біг. І біля мене стояла дівчина. Вона бачила мій стан і просто взяла мене за руку, і просто тримала. Це було на той момент найцінніше, що взагалі може бути. В той же день я стала волонтером в цьому центрі»

Фінансування, реакція громади і перспективи

Оголошення про скорочення бюджету спричинило сильну емоційну реакцію серед відвідувачів і волонтерів: зібрані в центрі люди порівнюють його з другим домом, адже тут діють гуртки, хор, театр, заходи для дітей і сімей. Частина адміністративної команди вже отримала оплачувані посади завдяки попередньому фінансуванню міста, але волонтерська мережа — близько три сотні людей — може розпастися, якщо простір закриється або переїде на околиці без централізованої моделі надання послуг.

Команда центру ініціювала петиції, звернення до бельгійської влади та розглядає варіанти збору коштів, але координатор проекту визнає моральну складність таких кампаній, оскільки частина донорів вважає за краще підтримувати допомогу в Україні. Організатори також звертаються до українських дипломатичних та державних структур із проханням ініціювати переговори з бельгійською стороною щодо збереження хаба.

Ідея «Хабів єдності», яку просувають Україна та ЄС для підтримки інтеграції українців у країнах ЄС, передбачає змішане фінансування за участі як України, так і приймаючих держав та фондів ЄС. Наразі подібні хаби запущені в кількох країнах, але для Бельгії поки відсутній підписаний спільний документ, який би забезпечив сталу модель підтримки.

Проблему ускладнюють кілька факторів: кількість українців під тимчасовим захистом у Бельгії наближається до 100 тисяч; за даними бельгійських міграційних служб, відсоток відмов у тимчасовому захисті зріс із близько 2% у 2022 році до приблизно 40% у поточному періоді, і саме після таких відмов люди звертаються по допомогу до центрів на кшталт «Українських голосів». Також фіксується нова хвиля переміщень під час зимових ударів по інфраструктурі в Україні, що створює додаткове навантаження на сервіси підтримки за кордоном.

З позицій європейської політики, підтримка держав-членів для приймаючих країн поступово зменшується: якщо у 2022 році були виділені великі додаткові транші, то в 2025 році суми значно скоротилися, що ускладнює довгострокове планування соціальних проєктів.

Адміністративний персонал центру пропонують перемістити до прихистків на околицях Брюсселя і продовжувати роботу звідти, але це означатиме втрату масштабної волонтерської мережі та цілісної моделі надання послуг в одному місці. Команда сподівається на дипломатичну ініціативу та координацію між Україною і Бельгією для пошуку фінансового рішення або підписання спільної декларації, яка забезпечить стабільність роботи центру.

Паралельно команда продовжує допомагати найбільш вразливим: надає екстрену ночівлю, координує контакти з соціальними службами та підтримує культурні проєкти, що зберігають зв’язок громади з Україною.

Україна вже п’ятий рік відбиває повномасштабну агресію росії. Війна спричиняє щоденні удари по цивільній інфраструктурі, енергетиці та населених пунктах. Одночасно окремі політичні рішення в ЄС ускладнюють фінансові механізми підтримки: наприклад, угорська блокада питання кредитування України в розмірі 90 мільярдів євро також впливає на ширші процеси співпраці і солідарності всередині ЄС.

Джерело інформації: Полтава Today