Обговорення імперського міфу в Полтаві: важливість деколонізації
У експозиційній залі «Козацька держава» державного музею‑заповідника «Поле Полтавської битви» відбулося всеукраїнське інтелектуальне зібрання «Велика історична дискусія: (Пере)осмислюючи імперський міф Полтави», організоване культурною агенцією «Терени». Подія зібрала понад сотню полтавців і гостей міста — громадських діячів, викладачів, студентів, журналістів і активних містян, зацікавлених у питаннях деколонізації культурної політики та місцевої пам’яті.
Про це розповідає Poltava Today
Учасники та головні теми дискусії
Модератором заходу був Ігор Сердюк, доктор історичних наук, професор Київської школи економіки. Серед доповідачів — провідні українські дослідники: Віктор Горобець, доктор історичних наук, професор Інституту історії України НАН України; Володимир Маслійчук, доктор історичних наук, доцент Національного університету «Києво‑Могилянська академія»; Наталія Старченко, докторка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства НАН України; Юрій Волошин, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету. Також у заході взяв участь представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.
Новини за темою:
- Наслідки атаки «Герань-2» в Полтаві: хлопчик 10 років у тяжкому стані
- Василь Гнилосиров: засновник музею «Тарасова світлиця» і педагог із Полтавщини
Доповіді та обговорення зосереджувалися на нових результатах досліджень історії Полтави та (пост)Гетьманщини, долі місцевої культурної спадщини, формуванні регіональних ідентичностей і розвінчуванні міфів, зокрема тих, що пов’язані з Полтавською битвою й її інтерпретаціями в загальнонаціональному й європейському контексті. Окрема увага була приділена історії Полтавського полку Гетьманщини та ролі локальних практик пам’яті у сучасному публічному просторі.
Імперський контекст: міфи, маніпуляції, деконструкція
У виступах наголосили, що історична ідентичність Полтави тривалий час намагалася вбудовуватися у потужний імперський наратив, який домінував над іншими складовими місцевої пам’яті. Йшлося про необхідність фахової деконструкції цього наративу й осмислення ролі Полтавської битви у формуванні російського імперського міфу, який став одним із головних інструментів псевдоісторичної пропаганди.
Доповідачі розглянули, як саме імперські інтерпретації витісняли альтернативні локальні наративи та сприяли створенню образу Полтави як «міста Петра I і російської військової слави». Учасники підкреслили, що участь гетьмана Івана Мазепи у Північній війні і подальша поразка 27 червня 1709 року залишилися предметом міфологізації та маніпуляцій, спрямованих на нівелювання українських прагнень до автономії та незалежності.
Під час обговорення розглянули й ті інструменти, які використовує імперська пропаганда для фіксації потрібних сенсів у публічній свідомості: літературу, музейні експозиції, урочисті ритуали та меморіалізацію. У цьому контексті було висловлено думку про необхідність системної роботи музеїв, архівів і наукових інституцій із розвінчування міфів і представлення більш комплексного, критичного бачення минулого.
У тексті заходу наводилися історичні факти й культурні інтерпретації, зокрема цитувалися класичні літературні та пропагандистські тексти, що формували образи й символи. Так, згадано слово Тараса Шевченка: «це той перший, що розпинав нашу Україну», залишене в оригінальній формі
Окремі виступи торкалися ролі сучасних дослідницьких практик у переосмисленні спадщини (пост)Гетьманщини, методів роботи з архівами і матеріальними пам’ятками та впливу цих інтерпретацій на локальні та національні ідентичності. Обговорювали також практичні кроки для музеїв і громад при роботі з імперськими нашаруваннями: від критичної реконструкції експозицій до громадських програм і просвітницьких проєктів.
Учасники дійшли висновку, що позбавлення Полтави стійких імперських наративів потребує комплексного підходу: наукових досліджень, відкритого публічного обговорення, оновлення музейних практик і освіти, а також активної участі місцевої громади в процесі переосмислення пам’яті.
Представництво УІНП в Полтаві
Джерело інформації: Полтава Today