Мапа безбар’єрності: вплив полтавців на доступність

Нові законодавчі зміни розширили можливості мешканців громад впливати на створення безбар’єрного міського середовища. Полтавців закликають активно використовувати електронну Мапу безбар’єрності для фіксації проблем доступності та контролю за їх усуненням.

Про це розповідає Poltava Today

Повідомлення про відсутність засобів безбар’єрності або інші порушення можна залишити напряму на Мапі безбар’єрності: потрібно вибрати Полтавську область, населений пункт, конкретний об’єкт і заповнити анкету з коментарем. Функція надсилання звернення розміщена внизу ліворуч — під відомостями про наявність або відсутність засобів доступності на об’єкті.

Новини за темою:

• Полтавці просять встановити світлофор на переході на вулиці Героїв України
• Марафон майстерності вчителів математики в Полтавському педуніверситеті

Під час засідання Ради безбар’єрності Полтавської громади, що відбулося 26 лютого, заступниця начальника обласного управління містобудування та архітектури Антоніна Ільїна наголосила, що за новими нормами до створення доступного простору залучаються не лише органи влади, а й самі жителі, бізнес і суди. Вона також навела приклади судової практики та розповіла про механізми контролю.

У засіданні був продемонстрований відеозапис, який можна переглянути за посиланням: відео з засідання Ради безбар’єрності

«Прикро говорити, що мої колеги-архітектори, коли проєктують, не переймаються цими проблемами (безбар’єрністю — ред.) або не розуміються на цих питаннях. Але, як кажуть, піди запитай — і тобі скажуть. Проте не ходять і не питають.

Ми сьогодні пропагуємо інклюзивне проєктування — тобто залучення людей до оцінки рішень ще до того, як документація проходить експертизу.

Знову ж таки — перша міська лікарня. Так хвалилися, що там зробили ремонт, що тепер охайні палати. Пацієнти лежать зі спицями в ногах, а туалет не пристосований: немає за що триматися, висота не та. З туалетів треба починати і рухатися назовні, а не навпаки.

Це роблять не тільки для ветеранів та людей, які пересуваються на кріслах колісних або погано бачать чи не чують. Ми це робимо для наших батьків. Зрештою, ми це робимо для самих себе — нам сьогодні вже 50 років і більше, і завтра ми будемо шукати той поручень чи ту кнопку, яку хтось полінувався зробити або подумав, що це не дуже важливо».

Антоніна Ільїна також звернула увагу на статистику: за останній рік чисельність людей з інвалідністю на Полтавщині зросла приблизно на 10 %; серед них понад половину становлять чоловіки. Через це створення доступних просторів стало однією з першочергових задач у планах розвитку інфраструктури.

Нові норми та участь громадян

Законодавчі зміни 2026 року формально закріплюють участь громадян у процесах проєктування інфраструктури. Зокрема, відповідно до постанов Кабінету Міністрів, під час розробки «безбар’єрних маршрутів» представники маломобільних груп стають обов’язковими учасниками робочих груп, і влада не може затверджувати такі маршрути без їхніх консультацій. Мешканці також мають право ініціювати аудит існуючої інфраструктури шляхом звернень до міської ради.

20 січня 2026 року набрав чинності Закон № 4212-IX, який зобов’язує Верховну Раду, Кабінет Міністрів та органи місцевого самоврядування забезпечувати онлайн-трансляції засідань, що стосуються політики безбар’єрності. Це має підвищити прозорість ухвалення рішень і дати громадськості можливість слідкувати за процесом.

Перевірки, моніторинг і оціночні процедури

Із змінами до постанови № 303 знято ряд обмежень, що діяли під час воєнного стану; тепер Державна інспекція містобудівного контролю має право проводити планові й позапланові перевірки на об’єктах, які фінансуються з бюджету, а також там, де виконуються роботи з облаштування безбар’єрності. Перевірки передбачають виїзди на місця для оцінки відповідності й якості виконаних робіт.

Як приклад практичних викликів Антоніна Ільїна навела будівлю «Дія.Бізнес» у Полтаві: спочатку проєкт не враховував елементів безбар’єрності, і лише під час будівництва фахівці ініціювали внесення інклюзивних рішень. Моніторинг доступних об’єктів ведеться в електронному форматі: керівники закладів заповнюють електронну карту об’єкта, а її верифікацію проводять громадські організації людей з інвалідністю.

Дані в Мапі безбар’єрності проходять перевірку громадських організацій; це допомагає уникнути суб’єктивних оцінок і робить систему більш прозорою. Кожен користувач може обрати Полтавську область на мапі, натиснути на відповідний маркер, відкрити анкету об’єкта і залишити коментар або фото.

Учасників громадських ініціатив просять бути уважними: якщо під час заповнення анкети виникає некоректний коментар або технічна помилка (наприклад, змивання плитки після дощу), можна редагувати запис і додавати уточнювальні фото й пояснення.

Заступниця начальника обласного управління містобудування та архітектури закликала громадян бути активними, цікавитися планами перетворень у місті та звертатися до відповідних органів або консультантів, якщо потрібна допомога у використанні Мапи безбар’єрності або в оформленні звернення.

Активна участь мешканців, регулярний моніторинг інфраструктури та застосування нових норм мають сприяти тому, щоб місцеві простори стали доступнішими для всіх груп населення.

Джерело інформації: Полтава Today