Росія погрожує ЄС через українські дрони: наслідки
Після серії випадків, коли українські безпілотники опинялися в повітряному просторі країн Балтії та Фінляндії, кремль перейшов до відкритих погроз на адресу держав Європейського Союзу. У Москві попередили про «наслідки» у разі, якщо буде підтверджене використання чужого повітряного простору для атак на інфраструктуру росії в Балтійському морі.
Про це розповідає Poltava Today
Заяви кремля і позиція Києва
Речник президента росії Дмитро Пєсков на кінець березня заявив, що Москва зробить відповідні висновки, якщо доведеться, що повітряний простір певних країн ЄС використовувався для ударів по російських портах. Частина російського експорту сирої нафти йде через балтійські термінали, за деякими оцінками — до 60% від загального обсягу.
Новини за темою:
- Зеленський: Україна готова до дзеркальних кроків на Великдень
- Дрони та дипломатія: як Україна змінює позицію в Перській затоці
Наприкінці першого тижня квітня речниця МЗС росії Марія Захарова повідомила про попередження на адресу країн Балтії, заявивши про можливу відповідь у разі, якщо ті не прислухаються. Українська сторона на тлі цих інцидентів приносила вибачення перед європейськими партнерами та пояснювала «зальоти» дією російських засобів радіоелектронної протидії.
Зокрема міністр закордонних справ України Андрій Сибіга запевнив: «Ми ніколи не спрямовували дрони в бік цих країн».
Ми рекомендували обирати маршрути так, щоб вони не проходили через повітряний простір Естонії, однак повністю виключити такі випадки неможливо. Безумовно, на це впливає і робота російської протиповітряної оборони, через яку дрони можуть потрапляти сюди. Повністю виключити подібні ситуації неможливо
Країни Балтії і Фінляндія спершу демонстрували розуміння: звинувачень на адресу Києва офіційно не лунало, підкреслюючи право України на самооборону і можливість випадкових порушень кордонів під час бойових дій. Водночас представники балтійських відомств наполягали, що вони не надавали повітряний простір для атак на росію і просили координувати маршрути, аби уникнути інцидентів.
Аналітика та можливі наслідки
Німецький аналітик, засновник Brussels Freedom Hub Роланд Фроденштайн оцінив дії Естонії як виправдані, зазначаючи, що випадкові відхилення дронів від курсу можливі й частково зумовлені роботою російської ППО. Він також зауважив, що росія неодноразово діяла в «сірій зоні» між дозволеним і забороненим, і західні країни можуть частково використовувати ті самі механізми, щоб стримувати агресора.
Колишній глава розвідки Фінляндії Пекка Товері попередив, що подібні наративи можуть слугувати інформаційним підґрунтям для подальших кроків москви: дискредитація сусідів та виправдання можливих ударів під приводом нібито дозволеного використання їхнього повітряного простору. Естонський міністр Маргус Цахкна охарактеризував заяви москви як «типову російську дезінформацію», підкресливши, що Естонія, Латвія, Литва та Фінляндія не відкривали свого повітряного простору для атак на росію.
Відповідь інституцій ЄС була стриманою: у Брюсселі наголосили, що напад на одну з держав-членів розглядається як напад на ЄС загалом, але офіційного випадку атаки на країну Євросоюзу поки не зафіксовано і тому механізми колективної оборони наразі не активувалися. Представники Єврокомісії також нагадали про низку програм і ініціатив, спрямованих на посилення обороноздатності союзу в останній рік.
У підсумку нинішня риторика москви сприймається в Європі як елемент інформаційного тиску та потенційний інструмент ескалації. Аналітики застерігають: навіть якщо поки що йдеться передусім про словесні погрози, такі меседжі можуть стати частиною ширшої стратегії, спрямованої на розхитування єдності союзників і виправдання майбутніх дій.
Джерело інформації: Полтава Today