ВРП покарала суддю Тімошенко за фіктивний статус

Вища рада правосуддя притягнула до дисциплінарної відповідальності суддю Шевченківського районного суду Полтави Наталію Тімошенко за низку швидких рішень у справах про визначення місця проживання дитини та встановлення статусу «батька-одинака», які, за висновками ВРП, ставали підставою для обходу прикордонних обмежень. Їй оголосили сувору догану з позбавленням доплат на три місяці.

Про це розповідає Poltava Today

Дисциплінарне стягнення та порушення процесу

Друга Дисциплінарна палата ВРП встановила, що Тімошенко розглядала відповідні справи надзвичайно швидко — від 2 до 11 днів, інколи витрачаючи на весь розгляд лічені хвилини, і робила це без залучення органів опіки та без заслуховування думки дітей. Рішення ухвалювалися переважно на підставі «визнання позову» матір’ю. У одній із справ загальний час, включно з перебуванням судді у нарадчій кімнаті, становив 3,5 хвилини.

Новини за темою:

  • ЖЕО №2 готове податися на конкурс управителя — проблема в політичній волі
  • Коли в Полтаві почнуть масовий ремонт доріг: пояснення влади

25 березня ВРП уже оголосила догани двом іншим суддям того ж суду — Володимиру Бугрію та Олені Шевській; рішення щодо Тімошенко розглядали у березні й перенесли на 8 квітня через заміну її адвоката.

У матеріалах дисциплінарної справи також зазначено, що одна зі справ Тімошенко у цій категорії зникла з будівлі суду разом з усіма документами, що додатково посилило підозри щодо неналежного ведення судової канцелярії та збереження матеріалів.

Схема виїздів і роль судді Сергія Бойка

Ключовим епізодом розслідування стала справа, в якій фігурує суддя Полтавського окружного адміністративного суду Сергій Бойко. За даними ВРП та прикордонників, Тімошенко за 11 днів надала Бойку статус «батька-одинака», що дозволило йому неодноразово перетинати кордон за спеціально відпрацьованою схемою. Наразі щодо Бойка відкрито окрему дисциплінарну справу.

Судове джерело фіксує, що спочатку були подані кілька ідентичних позовів про розірвання шлюбу: 27 та 28 березня 2024 року надійшли чотири такі позови, які у зв’язку з потраплянням до іншої судді (Материнко) були відкликані. П’ята спроба 29 березня виявилася «успішною» — система автоматичного розподілу справ саме розподілила її на Тімошенко. ВРП зафіксувала аномальну швидкість реєстрації та розподілу: позов зареєстрували о 07:46, справа надійшла о 08:25, а судовий збір Бойко сплатив лише о 09:13, тобто реєстрація та розподіл відбулися швидше, ніж позивач встиг дійти до банку.

Державна прикордонна служба надала матеріали, які слугували ключовими доказами фіктивності статусу. За даними прикордонників, шість разів виїзд відбувався за такою схемою:

  1. Сім’я приїжджала до пункту пропуску разом.
  2. Дружина виходила з автомобіля і перетинала кордон пішки або іншим транспортом.
  3. Бойко з сином проїжджали «зеленим коридором» на авто, пред’являючи рішення Тімошенко як доказ того, що він самостійно виховує дитину.
  4. Після перетину кордону дружина сідала назад у машину, і всі продовжували подорож разом.

Повернення в Україну відбувалося також удвох із дитиною в одному автомобілі.

Під час розслідування член ВРП Роман Маселко надіслав Бойку прямий запит: чи виїжджали ви разом із дружиною. Бойко письмово відповів: «Ні, вона з нами не виїжджала» . Проте прикордонники надали записи, які демонструють, що дружина перетинала кордон із різницею у 10–20 секунд від автомобіля Бойка.

У судових поясненнях Бойко стверджував, що дружина постійно проживає в Німеччині й начебто кинула сина, тоді як у його деклараціях за 2023–2025 роки вона вказана як член сім’ї, що проживає разом із ним у Полтаві.

Епізод зі справою Геннадія Сікалова

Окремо у рішенні ВРП розглядається справа засновника видання «Останній Бастіон» Геннадія Сікалова проти адвокатки Юлії Манжос (справа № 554/7674/23). У цій історії, за висновком ВРП, також відбувалися маніпуляції з процесуальними механізмами:

  • Перед одержанням потрібного рішення Сікалов кілька разів подавав заяви про встановлення юридичного факту батьківства до різних суддів (Сініцина, Шевської та Тімошенко); перші дві заяви були повернуті, третя, яка потрапила до Тімошенко, стала підставою для подальшого позову.
  • Тімошенко задовольнила клопотання Сікалова про закритий розгляд справи, хоча, за висновком ВРП, об’єктивних підстав для таємного розгляду не було, а закритість виглядала як спроба приховати процес від суспільства з огляду на публічний статус Сікалова.
  • Крім намагання отримати статус «батька-одинака», Сікалов намагався через рішення Тімошенко стягнути аліменти з Юлії Манжос; ВРП звернула увагу, що такі позови могли використовуватися як інструмент тиску: блокування рахунків адвокатки та створення матеріалу для публікацій про її «борги» у виданні, пов’язаному зі Сікаловим.

8 квітня ВРП дійшла висновку, що суддя діяла формально та поверхнево, не перевірила реальність спору і не відреагувала на очевидне зловживання процесуальними правами, внаслідок чого правосуддя використовувалося як механізм легалізації потрібних статусів та тиску на опонентів.

Крім дисциплінарного стягнення для Тімошенко, зазначені події ініціювали окремі перевірки та дисциплінарні провадження щодо інших причетних осіб, у тому числі судді Сергія Бойка.

Джерело інформації: Полтава Today

Зараз читає цю новину: 10
Вам також можуть сподобатися
Залишіть ваш коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.