Бойовий шлях 116-ї бригади: від дому до фронту

Вони — наші сусіди, з якими ще вчора віталися в під’їзді; вони — колеги, з якими ділили перерви на каву, і друзі, з якими ходили на футбол. Сьогодні це — 116-та окрема бригада Сил територіальної оборони Полтавщини, підрозділ, який у перші години повномасштабного вторгнення відмовився від звичного життя заради захисту рідної землі.

Про це розповідає Poltava Today

Разом із бійцями 116-ї бригади стартує спеціальний проєкт про їхній шлях: це будуть живі розповіді про страх і мужність, про будні на передових позиціях, про те, що підтримує військових у найважчі хвилини, і про їхні надії після перемоги.

Новини за темою:

• Полтава стане партнерською громадою для Бахмута і Слов’янська
• Атака безпілотників по Полтавській громаді: авто пошкоджено, троє постраждалих

Від «Гадяцького сафарі» до кордонів півночі

Історія 116-ї бригади розпочалася у 2018 році, проте її перше справжнє бойове хрещення відбулося у лютому 2022-го. Полтавці добре пам’ятають тривожні дні, коли ворожі колони намагалися прорватися через область; саме бійці цієї бригади стали активними учасниками відомої операції «Гадяцького сафарі», де разом із іншими підрозділами та місцевими захисниками витиснули окупантів із нашої землі.

Після цього підрозділ провів місяці виснажливої оборони на сході України: бої в районі Соледара, на бахмутському напрямку, запеклі сутички поблизу Курахового та Покровська. Воїни 116-ї бригади пройшли через один із найскладніших відрізків фронту, утримуючи позиції та відбиваючи атаки противника.

Окрім оборонних операцій, підрозділ виконував і наступальні завдання: бригада успішно діяла під час операції на території рф, Курщині, продемонструвавши здатність не лише оборонятися, а й проводити злагоджені наступальні дії. Нині 116-та продовжує службу на північних рубежах України, охороняючи кордони від потенційних загроз.

Ціна нашої свободи

За кожним звільненим або утриманим квадратним метром стоять конкретні люди. Понад три сотні військовослужбовців бригади відзначені державними нагородами та відомчими відзнаками. Серед удостоєних — п’ять Героїв України, четверо з яких на жаль отримали це звання посмертно.

Бригада має свій Бойовий Прапор — символ честі та відданості, а також почесну стрічку «За участь в обороні України» від Головнокомандувача ЗСУ. Однак найважливіша відзнака — пам’ять, яка інтегрується в міський простір і культуру Полтави.

Імена захисників 116-ї звучать у назвах вулиць, зокрема вулиця Юліана Матвійчука, їхні портрети й меморіальні дошки прикрашають фасади шкіл і ліцеїв, а на Каштановій алеї та в інших локаціях міста встановлені пам’ятні знаки. У Гожулах вшанування воїнів втілилося в алеї сакур, у Полтаві створено Алею пам’яті загиблих захисників — ці місця нагадують про ціну кожного мирного ранку в тилу.

Проєкт має на меті наблизити читача до бригади: у серії матеріалів з’являться інтерв’ю з бійцями різних спеціальностей — від піхотинців та медиків до операторів безпілотників і зв’язківців. Ми розповімо, як вчорашні вчителі, підприємці чи водії перетворилися на професійних воїнів, пройшовши підготовку в Україні й за кордоном.

У матеріалах також буде йтися про внутрішні перетворення людини на війні — як змінюються пріоритети, якими стають цінності та чому, попри втрати й труднощі, багато бійців зберігають усмішку й віру в майбутнє.

Запрошуємо читачів слідкувати за проєктом, ділитися історіями та підтримувати наших земляків. Бо 116-та — це частина Полтави, а їхній подвиг — наша спільна пам’ять і відповідальність.

Джерело інформації: Полтава Today