Контроль та лікування бронхіальної астми в ПДМУ

Спеціалісти кафедри внутрішньої медицини №3 з фтизіатрією Полтавського державного медичного університету долучилися до всесвітніх освітніх ініціатив щодо бронхіальної астми в регіоні та підготували інформаційний матеріал для пацієнтів і медичної спільноти, щоб підвищити рівень обізнаності про діагностику, профілактику та сучасні підходи до лікування цього захворювання.

Про це розповідає Poltava Today

Що таке бронхіальна астма і які її симптоми

Бронхіальна астма — хронічне запалення дихальних шляхів, що проявляється повторюваними епізодами свистячого дихання, задишки, скутості грудної клітки та кашлю, найчастіше вночі або рано вранці. Симптоми виникають у відповідь на навантаження, вплив алергенів, холодне повітря, різкі запахи чи дим. Класично ці явища супроводжуються зворотньою або змінною бронхообструкцією, яка може зникати самостійно або під дією терапії.

Новини за темою:

• У Полтаві відбудеться безкоштовна акція до Дня боротьби з діабетом
• Коли варто звернутися до хірурга-проктолога: сигнали, які не можна ігнорувати

Напади провокують чисельні тригери: домашній пил, шерсть тварин (собак, котів, кролів, морських свинок тощо), таргани, клопи, тютюновий дим, побутова хімія, професійні шкідливості, окремі ліки (β-блокатори, нестероїдні протизапальні засоби) і фізичне навантаження. Реакція на тригери індивідуальна, тому важливо виявити персональні провокуючі фактори.

Попри генетичну схильність і структурні зміни в бронхах повного виліковування наразі неможливо, але при відповідному контролі пацієнти можуть вести повноцінне життя — працювати, навчатися, займатися хобі та уникати частих загострень.

Сучасні підходи до лікування та підтримки контролю

Головна мета лікування — досягти контролю симптомів і зберегти звичний рівень активності, а також мінімізувати ризик загострень. Схеми терапії зазвичай тривалі, іноді пожиттєві; тому важливо, щоб пацієнти розуміли необхідність постійного дотримання призначень, а не сприймали лікування як короткий курс.

Зазвичай застосовують дві основні групи препаратів. Контролюючі (профілактичні) засоби зменшують запалення, набряк і вироблення слизу та запобігають нападам; найчастіше це інгаляційні кортикостероїди, які у низькій концентрації надходять у кров і вважаються безпечними при правильному використанні. Часто їх комбінують з препаратами тривалої дії для покращення контролю.

Препарати швидкої дії (полегшувальні) застосовують для швидкого зняття симптомів під час нападу. Раніше такі засоби були здебільшого бронхолітиками, що розширювали бронхи, але не впливали на запалення — тому при їх одноразовому використанні залишається потреба в щоденній профілактичній терапії.

Сучасні комбіновані інгалятори поєднують у невеликих дозах протизапальний компонент і швидкодіючий бронхолітик тривалої дії (наприклад формотерол). Їх можна використовувати як для швидкого полегшення, так і для регулярного контролю захворювання.

Лікар складає індивідуальний план дій при астмі, який пояснює, які препарати і в якій ситуації застосовувати. При правильному лікуванні симптоми можуть зникати або турбувати дуже рідко.

Особливо важлива правильна техніка використання інгалятора, яку має контролювати лікар

Оцінка рівня контролю ґрунтується на частоті денних і нічних симптомів, потребі в швидкій допомозі, обмеженні активності та результатах функціональних тестів, зокрема спірометрії. Повний контроль означає рідкі денні симптоми (не частіше 1–2 разів на тиждень), відсутність нічних пробуджень через респіраторні симптоми та відсутність обмежень у звичній активності.

Пацієнти не завжди об’єктивно оцінюють стан за відчуттями, тому в амбулаторній практиці корисний пікфлоуметр — компактний прилад у вигляді трубки зі шкалою для вимірювання максимальної швидкості видиху. Він дозволяє відстежувати добові коливання показників: вимірювання виконують тричі підряд, фіксують найкращий результат у щоденнику і проводять двічі на день протягом двох тижнів. Коливання понад 20% свідчать про недостатній контроль і потребу корекції терапії.

Загострення мають негативний вплив на функцію легень: кожен епізод може призводити до її погіршення, тому профілактика загострень є критичною. Під загостренням розуміють стан, коли симптоми тривають понад три дні, незважаючи на збільшення лікування.

Пацієнт може самостійно зменшити ризик загострень, обмеживши контакт із тригерами — інфекціями (переважно вірусними), алергенами, холодним повітрям і димом, а також уникати прийому контактних лікарських засобів. Рекомендується скоригувати харчування при харчовій алергії, створити в оселі умови, що зменшують контакти з пилом, обговорити зі спеціалістом можливість алергенспецифічної імунотерапії (АСІТ) та дотримуватися профілактики ГРВІ, включно з вакцинаціями. Куріння та астма — несумісні явища.

Запорука успіху — дисципліноване дотримання рекомендацій лікаря, регулярний самоконтроль і взаємодія з медичним фахівцем.

Астма залишається хронічним захворюванням, але при сучасних підходах до діагностики та лікування люди з цим діагнозом можуть дихати вільно й жити повноцінно.

Джерело інформації: Полтава Today