Вшанування Володимира Підпалого у Лазірках на Полтавщині

У селі Лазірки Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області відбулися пам’ятні заходи з нагоди 90-ї річниці від дня народження поета-шістдесятника Володимира Підпалого. Ініціатором вшанування виступив Український інститут національної пам’яті. Почесні учасники церемонії — ветеран російсько-української війни, голова Полтавської обласної організації «Захист держави» Петро Ворона, представник УІНП в області Олег Пустовгар та очільниця Міжнародного центру української мови при ПНПУ, кандидатка філологічних наук Віра Мелешко — поклали квіти до меморіальної дошки Володимиру Підпалому на фасаді місцевої школи.

Про це розповідає Poltava Today

Шкільна пам’ять і громадські ініціативи

Меморіальна дошка встановлена на фасаді Лазірківської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів, де Підпалий навчався в 1950–1953 роках. Заклад уже 16 років носить ім’я поета — назва стала підсумком багаторічної боротьби громади за вшанування земляка, яка включала протистояння спротиву в часи проросійського режиму Януковича. У фоє школи школярі та вчителі створили «стіну поетичного настрою» (Interactive Wall), куди записували улюблені рядки Підпалого. У навчальному закладі також провели конкурс і виставку дитячих малюнків «Бо світ — це казка, повна див», присвячені творчості шістдесятника.

Новини за темою:

• ДТП у Нових Санжарах: госпіталізовано водія та пасажирку мотоцикла
• Архівісти Полтавщини відкрили онлайн-виставку до 120-річчя газети «Хлібороб»

«Чимало дослідників переконані, що поета Підпалого отруїли радіоактивними матеріалами співробітники КДБ в рамках операції „Блок“, спрямованої ворожим кремлівським режимом проти шістдесятників. До цього акту комуністичного терору причетне КДБ. Виступ Івана Драча похороні Підпалого, у якому натякав на злочин, став підставою для розпорядження першого секретаря ЦК КПУ Володимира Щербицького поширити для ознайомлення „під підпис“ усім членам ЦК закриту інформаційну довідку про обставини вбивства. Як бачимо, методи боротьби проти української ідентичності, застосовані кагебістами-комуністами у часи совєтської росії/СРСР, практикуються ворогами і дотепер, адже кривавий російський диктатор путін є вихідцем із тої ж тоталітарної системи КДБ-ФСБ».

Просвітницьке зібрання та державне визнання

Програма продовжилася в Лазірківському будинку культури просвітницьким зібранням «Усе мине, а пам’ять не минає», організованим відділом культури Новооржицької громади. Олег Пустовгар, зокрема, нагадав, що 90-річчя Підпалого відзначається на державному рівні відповідно до парламентської постанови, і підкреслив важливість зміцнення української ідентичності в умовах боротьби за незалежність. За поданням представника УІНП та згідно з розпорядженням обласної адміністрації, у липні 2024 року одну з вулиць Лазірок названо на честь Володимира Підпалого в межах виконання деколонізаційного закону.

У вступному слові селищний голова Новооржицької громади Анатолій Тітенко відзначив значення пам’яті про тих, хто відстоював українське слово в роки СРСР, ризикуючи свободою та життям. Петро Ворона розповів про труднощі видання збірок Підпалого: пошук видавця, коштів і підтримки, зокрема його співпрацю з дружиною поета Нілою. Він також згадував, що Підпалий підтримував дружні стосунки з Ліною Костенко та іншими шістдесятниками, через що був об’єктом переслідувань радянської цензури.

Віра Мелешко окреслила особливості лірики Підпалого, назвавши його «тихим» шістдесятником, у якому тиша була наповнена глибокою любов’ю до рідної землі та слова. Вона передала до шкільної бібліотеки примірник журналу «Рідний край» із літературознавчими матеріалами про поета та наголосила на україноцентричних кодах у його творчості.

Особливу атмосферу заходу створили покази уривків із документального фільму телеканалу «Культура» про Підпалого та декламування його віршів — це символічно поєднало покоління і підтвердило роль національної пам’яті у збереженні культури.

Довідково

Володимир Підпалий народився 9 травня 1936 року в селі Лазірки (нині Новооржицька громада Лубенського району). Він належав до покоління шістдесятників; дитинство пройшло в роки Другої світової війни. Освіту здобував у Величанській семирічці, Лазірківській середній школі та на філологічному факультеті Київського університету імені Тараса Шевченка. Працював редактором у провідних київських видавництвах. Літературний дебют припадає на початок 1960-х років, перша збірка «Зелена гілка» вийшла 1963 року. З 1967 року був членом Спілки письменників України. Його ліричні поезії, у яких відчувається діалог із культурною традицією (насамперед із Григорієм Сковородою та Тарасом Шевченком), зазнали тиску цензури. Смерть поета настала після терористичного акту КГБ (отруєння радіоактивним матеріалом) 24 листопада 1973 року; похований на Байковому кладовищі в Києві.

Представництво УІНП в Полтаві

Джерело інформації: Полтава Today