УПА: Історія, структура та пам’ять про організацію
Українська повстанська армія (УПА) — військово-політичне формування, що діяло на території сучасної України у період Другої світової та повоєнної епохи (1942–1956 роки). Організація виникла як спроба об’єднати розрізнені збройні групи націоналістичного спрямування під проводом ОУН(б) з метою створення національної армії й підготовки повстання для відновлення незалежної Української держави після виснаження суперників у війні
Про це розповідає Poltava Today
Організація, командування і тактика
Початковою метою УПА було об’єднання українських відділів опору та формування регулярних збройних сил, спроможних відстоювати державний суверенітет. Часто датою початку діяльності називають 14 жовтня 1942 року. У різні періоди командування очолювали Дмитро Клячківський (травень — листопад 1943 року), Роман Шухевич (1944–1950) та Василь Кук (1950–1954).
Новини за темою:
- Україна офіційно вийшла з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін
- Світ не повинен допустити продовження ядерного тероризму
УПА діяла переважно партизанськими методами, використовуючи трофейне озброєння німецького, радянського, угорського та австрійського походження, частково залишки ще Першої світової. До її лав входили переважно українці, але також були євреї, росіяни та представники інших національностей
Бойові дії, репутація та статистика втрат
Організація вела боротьбу насамперед на два фронти: проти нацистської Німеччини під час окупації та потім проти радянської влади у повоєнні роки. Німецькі окупаційні адміністрації, зокрема окремі документи, фіксували антинімецький характер деяких операцій повстанців; напади на німецькі підрозділи тривали в різних регіонах до серпня 1944 року. Водночас радянська пропаганда систематично очорнювала УПА, звинувачуючи в співпраці з нацистами.
Боєві дії у Західній Україні були взаємопереплетені: на Волині крім УПА діяли й інші загони та мережі — зокрема формування під проводом «Бульби» (Боровця), «мельниківці» та різні отаманські групи; там також діяли німецькі каральні загони, поліція зі складовими українців і поляків, а також радянські партизани.
За даними СБУ у західних областях Польща зазнала близько 30 327 втрат і втратила 240 населених пунктів, в українських районах зафіксовано 16 523 загиблих і 115 зруйнованих населених пунктів. Натомість Інститут національної пам’яті Польщі оцінює кількість польських жертв у близько 100 тисяч, пов’язуючи їх із діями УПА та інших націоналістичних загонів. Ці оцінки суттєво різняться й залишаються предметом наукових і політичних дискусій
«Ми спостерігаємо серйозну переоцінку минулого. Історія УПА стає одним із ключових елементів нашої національної памʼяті. …Для понад 70% українців ця історія стала досвідом і заклала традицію спротиву агресору та захисту незалежності», – сказала на презентації досліженння Ярина Ясиневич, програмна директорка Центру досліджень визвольного руху.
У міжнародному та юридичному вимірах ставлення до УПА також різне: у росії 2014 року суд визнав УПА екстремістською організацією; у Польщі 2016 року парламент кваліфікував дії окремих підрозділів на Волині як геноцид стосовно польського населення. В Україні після відновлення незалежності ставлення населення до УПА коливається від визнавання борцями за незалежність до критики й звинувачень у співпраці з окупантами; після Революції гідності домінує тенденція до визнання їхніх заслуг.
Законодавчо в Україні вояки УПА з 2015 року мають статус борців за незалежність України у XX столітті, а 2018 року ухвалено норми, які надають членам УПА статус учасників бойових дій. Опитування, проведене восени 2023 року, показало, що для понад двох третин українців УПА постає символом захисту незалежності — відповідне дослідження доступне за посиланням: результати соцопитування
Підсумовуючи, слід зазначити, що УПА залишається одним із найбільш складних і суперечливих явищ в історії України XX століття: її військова активність, організаційні особливості та морально-політичні наслідки дотепер формують різні наративи в українському та міжнародному суспільному дискурсі
Джерело інформації: Полтава Today