Витрати на енергетику та пальне прискорять темпи інфляції у вересні – експерт

Подорожчання пального, додаткові витрати бізнесу на енергетичну автономність, складніша логістика та наслідки атак на інфраструктуру поступово закладаються у собівартість товарів і послуг. Усе це може вплинути на пришвидшення темпів інфляції у вересні, каже віцепрезидент Асоціації українських банків Сергій Мамедов.

Восени банки працюватимуть в умовах дещо дорожчих грошей та під впливом економічної невизначеності, — наголосив експерт. — Однак банківська система від початку повномасштабного вторгнення вже неодноразово доводила здатність досить швидко пристосовуватися до поточних обставин

Цілком можливо, що вже у вересні річна інфляція може наблизитися до 10%. Саме тому, як вважає Сергій Мамедов, рішення НБУ наприкінці липня підвищити облікову ставку до 15,5% фактично стало дією “на випередження”: регулятор намагається не допустити розпалення інфляційних та курсових “недуг” і водночас зберегти привабливість гривневих інструментів.

За оцінкою НБУ, до кінця року міжнародні резерви України можуть скласти до $70 млрд. Що стане своєрідною гарантією відносного “спокою” на валютному ринку. Принаймні у найближчий місяць ринок не очікує курсових стрибків

Другим важливим фактором залишатимуться воєнні ризики для енергетики, логістики та паливної інфраструктури. Для бізнесу це означає додаткові витрати на резервне живлення, обладнання, складські потужності та перебудову логістичних маршрутів. Водночас це може підтримувати попит на банківське фінансування — передусім на кредити для енергетичної незалежності, модернізації та поповнення оборотного капіталу.

Ще одним викликом може стати тенденція до погіршення зовнішньоторговельного балансу. За січень-липень імпорт товарів становив $58,1 млрд, тоді як експорт лише $24,1 млрд. Тобто на кожен долар товарного експорту припадало близько $2,4 імпорту. Проблеми з морською логістикою можуть додатково обмежувати експортні надходження.

Водночас цей ризик значною мірою врівноважується міжнародною фінансовою підтримкою та значним обсягом міжнародних резервів, що дає Нацбанку можливість утримувати валютний ринок у контрольованих межах керованого.

Сергій Мамедов нагадав, що восени  банки працюватимуть уже в умовах оновлених вимог до оцінки кредитного ризику та достатності капіталу. На практиці це означатиме ще більшу увагу до якості позичальників та кредитних портфелів, але це не стане перешкодою для подальшого розвитку кредитування.

Наразі в Україні працюють 59 банків із банківською ліцензією, а ринок депозитних і кредитних продуктів залишається досить насиченим.
У відкритих фінансових каталогах представлені понад 20 банків і більш як 200 актуальних депозитних програм. Водночас щонайменше 14 банків мають власні кредитні програми для населення та/або бізнесу, не обмежуючись участю у державних програмах. 

В іпотечному кредитуванні за програмою “єОселя” працюють 10 банків, а в сегменті автокредитування можна говорити щонайменше про 6 активних гравців, які конкурують власними продуктами та умовами.

Восени боротьба за вкладника може стати помітнішою. Банкам потрібен прогнозований гривневий ресурс, тому найбільша конкуренція, ймовірно, розгорнеться у сегменті строкових депозитів. При цьому важливими буде не лише рівень ставок, а й терміни розміщення коштів, можливість поповнення вкладу, дострокового розірвання та додаткові бонуси

На думку експерта, ситуація на валютному ринку залежатиме насамперед від здатності Нацбанку й надалі утримувати баланс між попитом та пропозицією валюти.

Режим “керованої гнучкості” залишатиметься головним запобіжником від різких курсових змін, а ситуативні “перекоси” НБУ компенсуватиме валютними інтервенціями.

Банкір вважає, що попит на валюту підтримуватимуть імпортери енергоресурсів, пального та обладнання в рамках підготовки до осінньо-зимового сезону. Водночас на пропозицію валюти можуть тиснути менші експортні надходження та складнощі з морською логістикою.

Він вважає, що у вересні курс долара може перебувати в межах 45-45,8 грн/$, а євро — 51,5-53 грн/€.

Вересень може додати валютному ринку певної “курсової чутливості”, але навряд чи змінить саму систему його функціонування. Курсові коливання можуть стати помітнішими, однак за відсутності нових надзвичайних обставин вони залишатимуться контрольованими. Тому навіть наближення долара до верхньої межі прогнозного коридору не варто автоматично сприймати як ознаку валютної кризи

Джерело інформації: агентство “Великий Київ”