«Дримба та ментальне здоров’я»: у Полтаві військовослужбовець-дримбар розповів, як музика допомагає воїнам боротися з ПТСР

24 Лис 2025

Протягом трьох днів у Полтаві проходив форум мілітарної культури «Сталеве слово», який поєднав живе спілкування, обмін досвідом та культурну енергію, що наближає перемогу.

Захід, організований Полтавською облвійськадміністрацією у партнерстві з державними, військовими та бізнесовими структурами, об’єднав воїнів, ветеранів, письменників, митців, журналістів, видавців, студентів, освітян, активних громадян, — усіх, хто вірить в силу українського слова. У програмі форуму були панельні дискусії з ключовими особами у сфері оборони та культури, презентації, виставки мілітарних брендів, лекції, автограф-сесії, воркшопи, покази документальних фільмів та виступи українських митців.

Так, однією з подій стала зустріч із Андрієм Козаченком, інструктором-техніком Сил безпілотних систем та українським дримбарем. Доброволець із 24 лютого 2022 року, учасник бойових дій, який звільняв Ірпінь та брав участь в захисті Харківщини, провів майстер-клас під назвою «Дримба та ментальне здоров’я військових».

Андрій Козаченко, який повернув цьому давньому інструменту нове звучання, розповів, що дримба допомагає військовим впоратися з посттравматичним стресовим розладом та відновити психоемоційний стан, називаючи її “магічним інструментом”.

Дримба — це давній щепковий інструмент, країну походження якого наразі невідомо. У колекції чоловіка є інструменти з Індії, Австрії, Алтаю, В’єтнаму, Угорщини, а також від різних українських майстрів та учнів самого пана Андрія.

Він поділився особистою історією, як дізнався про дримбу понад 10 років тому, і як згодом це захоплення перетворилося на ремесло життя. Для себе цей інструмент військовослужбовець відкрив на одному із музичних фестивалів психоделічно-ізотеричного спрямування, однак тоді дримба взагалі не зацікавила чоловіка.

«Потім якось так вийшло, я люблю працювати руками, мені дуже до вподоби вся ручна робота, все, що можна витачувати, випилювати, виводити. І от я почув теж трансову музику десь на Ютубі, шамани, горловий спів. А я ж пам’ятаю, що десь на фестивалі чув варган, дримба. Що я сам не зможу зробити? І в цей момент мені стало цікаво, наскільки швидко і якісно я зможу зробити цей інструмент. І ця цікавість мене завела до того, що тепер я навчаю інших робити інструменти, тепер це ремесло мого життя», — розповів пан Андрій.

Згодом захоплення дримбою помітило оточення Андрія Козаченка, тож він почав виготовляти інструменти на прохання знайомих. Сам чоловік зізнається, що ніколи не бачив себе майстром-дримбарем.

«Люди мене почали примушувати: а зроби мені, а зроби мені, а зроби мені. Я себе ніколи не бачив майстером-дримбарем. Так склалося. Такі відчуття, що не я обирав інструмент, а сам інструмент обрав мене. Так і вийшло, що я єдиний, напевно, в Україні, хто займається саме розповсюдженням дримби», — додав Андрій Козаченко.

Військовослужбовець-музикант продемонстрував учасникам інструменти, які були з ним під час служби в Ірпені та на Харківщині:

«Я їх носив з собою, один під бронежилетом, один просто в сумці. Вони трішки поламані, погнуті, але бойові, з моїми переживаннями, страхами та іншими напрацьовками».

Пан Андрій також ознайомив присутніх із різними видами дримб та особливостями їхнього звучання, технікою гри та поділився секретом, як власноруч виготовити якісний інструмент із цвяха.

Зустріч пройшла в невимушеній атмосфері, де кожен охочий мав можливість спробувати зіграти на дримбі під керівництвом українського майстра.