Головні історії 2025 року: підсумки від Полтавської хвилі

Цього року Полтавська хвиля опублікувала для вас пʼять тисяч матеріалів, з яких майже сотня довгочитів. Ми запустили власний проєкт на YouTube, який уже встиг зібрати 10 тисяч підписників і 200 тисяч переглядів, а також напрям розслідувань. Загалом аудиторія нашого сайту виросла на 400%, а охоплення у Facebook та Instagram — на 300%.

Ми зібрали найкраще, що зробили у 2025-му — історії, які зворушували, викликали дискусії й допомагали краще зрозуміти Полтаву.

Тож згадаймо разом, як минув цей рік.

Розслідування

Цього року ми запустили новий для нас, але такий довгоочікуваний формат – розслідування. Ми навчалися, опановували різні інструменти, стажувалися в інших редакціях і все заради того, аби викривати корупцію, зловживання і незаконні схеми.

1. Майже 19 мільйонів на «благодійність»: кого спонсорувала Полтавська міськрада останні чотири роки

НАЗК виявило низку полтавських благодійних організацій, яким місцеві чиновники «допомагали» фінансово протягом останніх чотирьох років. Це суперечить вимогам бюджетного законодавства та створює корупційні ризики. У матеріалі ми розбиралися, кому і на що йшли гроші полтавських платників податків.

2. Скандал на сміттєзвалищі: як підприємство на Полтавщині отримало понад чотири мільйони без тендерів

Комунальне підприємство у Горішніх Плавнях уклало три договори на ущільнення сміття, в яких прокуратура запідозрила розкрадання бюджетних коштів. Підрядник, який виграв ці тендери, у відповідь звинуватив прокуратуру у спробі отримати хабар. Після нашого звернення обласна прокуратура розпочала досудове розслідування за статтею 368 КК України – підкуп службової особи.

3. Пропозиція без попиту: третина заяв на вступ в магістратуру полтавського педуніверситету виявились фіктивними

Полтавський педуніверситет цьогоріч став лідером за кількістю заяв вступників на магістратуру. Але журналісти «Полтавської хвилі» зʼясували: частина з них — фіктивні. Статистика викладачів і працівників Полтавського Педу, які раптом вирішили змінити кваліфікацію, просто вражає.

4. Свіжі могили на закритому кладовищі: як у Полтаві процвітає тіньовий бізнес на смерті 

Виявляється, у Полтаві можна купити все – від бронювання собі могили «на майбутнє» до поховання на вже закритих кладовищах. Ми дізналися не лише про те, як це працює, але й про учасників цього процесу і, звісно ж, про «ціну питання». 

5. Культура в тіні: як за ширмою патріотизму приховують податки з мільйонних оборотів

Фестиваль «Борщик у глиняному горщику» в Опішні — красива картинка, яка гарно масштабується на всю країну. Але придивившись ближче до корисної, на перший погляд, ініціативи, яка мала би розвивати туристичний потенціал громади — бачимо зовсім інше: систематичне ігнорування офіційних заборон місцевої влади, ухиляння від сплати податків, продаж неліцензійного алкоголю з одного боку і абсолютну бездіяльність всіх органів контролю.

Тру крайм

Ще один новий проєкт, яким ми пишаємось – подкаст у стилі тру крайм про найрезонансніші кримінальні справи Полтавщини. Ми аналізували мотиви, розслідування та наслідки, підштовхуючи глядачів до дискусій про справедливість, роботу правоохоронних органів та потребу реформ. Перший сезон подкасту (10 випусків) зібрав майже 200 тисяч переглядів.

1. Найжорстокіший вбивця Полтавщини. Банда Худолія тримала в страху всю область

Протягом шести років усі жителі Полтавської області були у страху, бо в Карлівці орудував маніяк, який грабував, вбивав та знущався з людей. Серед його жертв – чоловіки, жінки, вагітні та навіть діти. У нашому відео відповіді на питання: хто допомагав чоловіку вбивати, чому його так довго шукали та власне, як спіймали досвідченого вбивцю, який ніколи не залишав слідів.

1. «Я б вбив її ще раз». Андрій Чекал – підпалив свою дружину

Андрій Чекал — ревнивий чоловік, який у Кременчуці пішов на жахливий злочин. Він прийшов до магазину, де працювала його колишня дружина Людмила, і підпалив її живцем, одягнувши вогнетривкий костюм. Це була ретельно спланована акція помсти і ненависті. У відео — повна хроніка злочину, поведінка Андрія під час суду та вирок, який він отримав.

1. Тортури і катування. Банда Сороканіжок, що тероризувала Кременчук

У 2009 році кременчуківці боялися виходити на вулицю, а деякі навіть збирали речі й виїжджали з міста. А все через групу молодих хлопців, які знущалися з чоловіків, жінок та навіть вагітних. Банду Сороконіжок (так їх прозвали у народі) заснував місцевий підприємець з кримінальним минулим. Сороконіжки була особливо жорстокими: катували людей, вибивали з них гроші та використовували струм для тортур. Чи отримали злочинці покарання – розповідаємо у випуску.

Медіашкола

Також цього року ми намагалися вийти за межі медіа у класичному розумінні цього слова. Тож у травні ми провели інтенсив «дезінФЕЙКція» для журналістів, блогерів, студентів і медійників.

Навчання тривало офлайн протягом трьох тижнів. У рамках інтенсиву учасники пройшли три модулі, прясвячені імперським наративам, етичним стандартам під час війни, OSINT-у, правилам сторітелінгу, ШІ-маніпуляціям та іншому. 15 студентів отримали сертифікати і наш фірмовий мерч.

Спільнота

Якщо ви вважаєте, що ми робимо щось  цікаве і корисне для нашого міста, ставайте частиною родини «Схвильованих» – це наша спільнота, яку ми запустили на початку року. Завдяки вашій підтримці, ми зможемо й далі запускати нові формати і розвиватися.

Оформити підписку або підтримати команду одноразовим донатом можна тут.

Робили ми і звичну роботу. Ось що в нас вийшло цього року.

1.«Вибач, друже, що в скрутну минуту не було кому тобі помогти». Диканька попрощалася із загиблим Олександром Сикальчуком

Військовослужбовець Полтавського районного ТЦК та СП рядовий Олександр Сикальчук загинув у ніч проти 1 лютого. Його застрелив з мисливської рушниці на заправці поблизу Пирятина цивільний чоловік у балаклаві. Ми відвідали прощання, поспілкувалися з його колегами, товаришами, односельцями.

2. «Не встигли в укриття»: Полтава оговтується від удару по ТЦК та житлових кварталах

Третього липня ворог атакував дронами Полтавський ТЦК та цивільну інфраструктуру. Ми побували на місці події, поспілкувалися з очевидцями, рятувальниками та волонтерами. Детальніше — у репортажі.

3. Пухнасті полтавські рятувальниці: як песики Касандра, Норі та Біджи тренуються шукати людей під завалами

Тренування, дисципліна, любов та піклування — основа стосунків між кінологом і собакою. Лише за цих умов песик навчиться й справді хотітиме шукати людей під завалами або на природі. Так працює полтавське пошуково-рятувальне кінологічне відділення на базі ДСНС.

4. «Ай-Петрі» зі сміття: репортаж з села біля найбільшого звалища на Полтавщині

Шість мільйонів тонн сміття, висотою з десятиповерховий будинок, площею як 24 футбольні поля — це реальність Макухівки. Це історія про те, як сухі цифри перетворюються на отруєну воду, хронічні хвороби і вкрадений горизонт для сотень людей, що живуть біля підніжжя сміттєвої гори. 

5. «Ріжуть бандити, а ми оперуємо»: репортаж із полтавської хірургії

Один день з хірургами 2-ї міської лікарні, які дозволили нам відвідати операцію і наживо побачити, як оперують людей. Тут і гумор, і чутливі сцени, і важкі будні медиків.

1. Олена Пчілка: королева-мати, яка відправила чоловіка у декретну відпустку та не пускала дітей до школи через русифікацію

Матеріал про одну з найвеличніших українських жінок, про життя та діяльність якої занадто довго мовчали. На жаль, мало хто з українців знає її як ту, хто зробив вишиванку модною, чоловік котрої пішов у декретну відпустку тоді, коли це було неприпустимим у суспільстві, або як ту, яка стала першою видавчинею та академкинею, й була арештована совєтським режимом у 71 рік. 

2. Ким були полтавці, яких розстріляли в урочищі Сандармох

Професори, робітники заводів, звинувачені у контреволюційній діяльності, керівники великих підприємств, голова Комісії із закупівлі в Америці пароплавів та помічники НКВСників, які відповідали злочинному режиму влади й були пов’язані з порушенням прав людини та масовими репресіями – ким були  полтавці, які знайшли свій спочинок в урочищі Сандармох.

3.Як у Полтаві зʼявився перший Інститут для шляхетних панянок

Історія про перший навчальний заклад закритого типу для доньок збіднілих дворян, аби ті могли здобути відповідну освіту і не тільки вишивали, музикували чи чаювали та вели домашнє господарство, а й могли підтримати будь-яку бесіду та знали іноземні мови. 

4. Трагедія на плоту, про яку мовчать навіть архіви: як у 1934 році на Полтавщині потонули 28 дітей

1 травня 1934 року у селі Перевіз, що на Гадяччині, близько 50 дітей захотіли покататися на плоту. Лише 22 з них повернулися живими на берег – інших забрала вода. Про цей випадок не знайти історичних розвідок, наукових робіт чи статей у медіа. Без перебільшення унікальні факти нам розповів Іван Федосійович Чайка – історик і краєзнавець, який досліджував тему та спілкувався з дітьми, які вижили у трагедії, про яку майже ніхто не знає.

5.Розстрілював добровольців червоної армії та роздавав дітям цукерки: невідома історія 22-річного отамана з Полтавщини

Протягом 1920-1921 років у Полтавській губернії діяло понад дві сотні повстанських загонів, які боролися проти більшовицько-московського терору за відновлення самостійної незалежної України. Одним із таких загонів керував 22-річний Леонтій (Левко) Христовий.

1.За час війни його очі вицвіли — історія Саші Сокола, якому назавжди 24 

Близькі люди Саші Сінельнікова після його загибелі розповіли нам про сміливого чоловіка, який став на захист країни ще до початку повномасштабного вторгнення, і загинув у 24 роки.

«Усі хто знали, перетиналися, воювали з Сашею – знають, який він золотий та сильний хлопець. На роботі вимогливий, у побуті — душа компанії з харизмою та нескінченною життєвою енергією, яка підкоряла собою все, що було поруч», – так про Сашка «Сокола» відгукувався його побратим.

2.«Або ти приймаєш реальність і робиш, що маєш, або гинеш»: розмова з полтавцем, який воює на курщині

Андрій родом з Полтави називає своїх побратимів «мої козаки», а на заправці хизується ними, показуючи відео та фото. Посміхається. Йому лише 29 і він добровольцем пішов на війну. Став командиром взводу не маючи військового досвіду, та вже на третій день служби пішов у бій разом зі «своїми хлопцями». Воював на Миколаївщині та Херсонщині, в Соледарі та Авдіївці, а тепер — на курщині. Нам пощастило їхати з ним пʼять годин, протягом яких він це все й розповів.

3.Андрій Миколайович: портрет сучасного вчителя або як це – у 24 роки мати 15 дітей

Невеличкий клас сільської школи. Тут є все: і мультимедійна дошка, і компʼютер, і контейнери для сортування сміття. 2-Б клас тут навчає 24-річний Андрій Миколайович. Він розповів нам про мрію дитинства, яку втілив у життя, що насправді зобов’язаний робити вчитель та чому молодь не охоче йде працювати до школи, навіть коли відчуває, що це справа життя.

4.«Сміливі провали важливіші за обережні успіхи»: інтерв’ю з братами Білоконями

У Полтавському театрі імені Гоголя є родзинка, якій позаздрить будь-який режисер: близнюки Семен і Артем Білоконі — молоді, але вже відомі полтавські актори. Їх поєднує не лише зовнішність, а й глибокий погляд на мистецтво. Розмова про певною мірою залаштунки театру відбувалася якраз за лаштунками в невеликій, але затишній гримерці театру Гоголя.

5.«Це як слухати 12-річну дитину, яка не розуміє, що відбувається в країні»: розмова із полтавським військовим про службу, мову та ухилянтів

Ми поспілкувалися з Олександром – військовим, який пішов до війська на початку вторгнення, а тепер уже понад рік проходить реабілітацію у Полтаві після травми. Говорили про втому цивільних від війни, стереотипи про військових, російськомовних і ситуацію з донатами.

1.Підземні переходи – пережиток минулого. Як Полтаві відмовитися від них і чим замінити

Підземні переходи – частина інфраструктури чи не кожного українського міста. Їх будували, аргументуючи тим, що і для пішоходів безпечніше, і заторів менше буде. Однак коли у місті багато підземних та надземних переходів, одразу стає зрозумілим – це місто не для людей, а для машин.  Як виправити цю урбаністичну помилку та прибрати з міського простору запліснявілі підземні притулки для безхатьків – розібрались у матеріалі.

2.Як Полтава стає «містом для машин», а не для людей, і чи можна з цим щось зробити

З кожним роком у Полтаві збільшується кількість автівок, а разом із ними зростає і проблема паркування. Бо ж памʼятаємо, що більшість багатоповерхівок Полтави збудували ще за совєтського союзу, а в ті часи архітектори особливо не думали про паркомісця. Нині ж у дворах стихійно паркуються власники чи орендарі квартир, займаючи при цьому не тільки відведені місця, а й газони, місця впритул до дитячих майданчиків та сміттєвих баків. Чому це погано та що з цим робити – намагалися розібратися.

3.Пробіжка на виживання: чому полтавці щодня ризикують життям, щоб встигнути на автобус

Сім секунд — приблизно стільки часу мають полтавці, аби перебігти шестисмугову дорогу на вулиці Європейській між зупинками «Лялі Убийвовк» та «Нестора Городовенка». На цьому відрізку вулиці відстанню майже пів кілометра немає пішохідних переходів, тож люди, поспішаючи, часто біжать навперейми десяткам машин. Насправді такі відрізки вулиць є не лише в Полтаві, але й по Україні загалом. Проблема в поганому плануванні або небажанні відповідальних за це чиновників гальмувати автомобільний трафік.

1. Знущання на камеру як новий «тренд»: як запобігти булінгу, що шириться на Полтавщині

В Україні, й на Полтавщині зокрема, почастішали випадки знущання та булінгу серед підлітків. Все поширенішою стає тенденція фіксувати цькування на відео чи фото й розповсюджувати соцмережами. Чому це відбувається, як діяти в подібних обставинах, яка відповідальність чекає на кривдників та як запобігти цькуванням — у матеріалі.

2.«Підпишіть петицію» або чи можуть всі загиблі військовослужбовці отримати звання Героя України

Петиції на присвоєння звання Героя України здебільшого подають рідні та близькі загиблих військових, бо хочуть, щоб памʼять про найрідніших жила. Але чи працює петиція сама по собі та чи можуть усі, хто зібрав необхідну кількість підписів, отримати звання? Та що буде з нагородою, якщо її присвоюватимуть всім?

3.Архітектурна лотерея: що не так з забудовою Полтави і як на це вплинути

Хочеш погладити траву і послухати пташок, а натомість натрапляєш на бетонні коробки? Нам теж це знайомо. Бо Полтава — ніби Minecraft без правил: серед приватних будинків виростає висотка, замість одноповерхового офісу будують багатоквартирник, десь зникає зелена зона. У чому причина такої забудови й чи можемо ми її зупинити? Розібралися разом з урбаністами й архітекторами.

4.Як росія робить з дітей маріонеток: все про вороже вербування

Кожен четвертий завербований — неповнолітній. Вбивство, підрив, шпигунство, диверсія та підпал — росіяни не цураються змушувати до цього дітей за допомогою брехні, маніпуляцій, залякування чи шантажу. Як українські діти стають маріонетками російських спецслужб і як цьому запобігти —  у матеріалі.

5.Поле невизначеності: як аграрії Полтавщини адаптуються до зміни клімату

В Україні кожне наступне десятиріччя стає теплішим за попереднє. Це призводить до ймовірного зменшення врожайності всіх культур на понад 20 відсотків, а посушливий клімат – до подальшого скорочення посівних площ. Фермерам час навчитися адаптуватися, аби не втратити врожай. Як — розповіли науковці, екологи та аграрії.

1. Тисячі доларів готівки та мільйонна зарплата: що вказав у декларації начальник Головного управління поліції Полтавщини
2. Пенсіонерка з Полтавщини купила квартиру за $200 тисяч у дружини головного митника
3. Полтавський завод постачав продукцію до росії через польську фірму
4. Зраджений після порятунку: у Полтавській ветклініці залишили кота, бо «забагато витратили»
5. Начальника Пенсійного фонду Полтавщини звільнили з посади
6. На Полтавщині відкрили завод, який виготовлятиме крупи та борошно
7. Розікрали гроші, що мали піти на поховання воїнів: на Полтавщині викрили посадовців
8. У Полтаві обрали управителя арештованим майном генерала рф
9. Найменше лелеченя Одарки і Грицика здійснило перший політ
10. Два випадки на 100 000: у Полтаві прооперували жінок з рідкісною патологією

Будь на хвилі, бо далі більше!

Джерело інформації: Полтавська Хвиля