Жахливе воскресіння: які реальні експерименти надихнули Мері Шеллі на створення «Франкеншейна»
Оскар Айзек у ролі Віктора Франкенштейна в новому римейку Гільєрмо дель Торо | Фото: Netflix
Після виходу фільму Гільєрмо дель Торо науковці згадали реальну науку, яка надихнула Мері Шеллі на створення роману “Франкенштейн”. Насправді в основі історії реальні моторошні експерименти.
Сьогодні нам багато що відомо про те, як функціонує людське тіло, проте так було не завжди. Був час, колись, як наші тканини та нерви виробляють рух, було повною загадкою, яку дослідники прагнули розгадати. Після виходу на Netflix”Франкенштейна” режисера Гільєрмо дель Торо, науковці згадали реальну науку, яка надихнула Мері Шеллі на створення роману, пише IFLScience.
Тварина електрика
Історія бере свій початок з італійського лікаря Луїджі Гальвані, який у 1780-х роках провів серію експериментів із жабами. Зазначимо, що існує кілька версій тогочасних подій, однак, за словами істориків з Мюнстерського університету, все почалося зі столу, повного жаб, які використовували для навчання медицини.
У той час жаб часто використовували в медичній практиці для розтинів, але якоїсь миті сталося щось несподіване: один з асистентів Гальвані торкнувся жаб’ячої лапки скальпелем, а інший студент у цей момент нібито помітив іскру в очах земноводного. З цього моменту Гальвані почав свої пошуки “тваринної електрики” — сили, яка, як вважалося, могла пояснити рух м’язів.
Жаби Франкенштейна
Щоб перевірити свою історію, Гальвані з колегами використав ще кілька жаб: амфібіям відрізали верхню частину тіла, залишивши лише ноги і нерви.
Далі тварин підвісили на металеві гаки на залізних бильцях своєї тераси, сподіваючись, що блискавка вдарить у них, змусивши сіпатися. Результати показали, що під час грози ноги жаб дійсно рухалися.
Пізніше Гальвані довів, що цього ефекту можна домогтися і без блискавки, з’єднавши нерви з двома різними металами, що утворили електричний ланцюг. Його теорія гальванізму народилася 1786 року і стала справжнім проривом, що захопив уяву молодої Мері Шеллі, яка написала 1818 року “Франкенштейна”.
Ілюстрація того, як жаби були підготовлені до експериментів Гальвані Фото: чумная маска
Гальванізований труп
Однак на цьому все не закінчилося. Племінник Гальвані, Джованні Альдіні продовжив справу дядька. За словами доктора Остіна Ліма, Альдіні почав випробування на істотах набагато більших, ніж жаби.
У результаті він представив публіці гальванізм, продемонструвавши обезголовлених биків, овець, коней і собак, яких він змушував скреготіти зубами, кліпати й смикатися за допомогою електрики. І навіть більше, пізніше Альдіні нібито продовжив експерименти на людях.
Розповіддю про експерименти Альдіні на людях поділився професор історії Абертисвітського університету Іван Морус. За його словами, під час першого застосування цього процесу до обличчя щелепа померлого злочинця почала тремтіти, прилеглі м’язи були жахливо деформовані, а одне око навіть відкрилося. Далі права рука була піднята і стиснута, а ноги та стегна прийшли в рух.
Оцинкований труп Фото: чумная маска
Нагадаємо, раніше ми писали про Франкенштейна з п’ятачком: мозок свині оживили через годину після смерті тварини.
Раніше Фокус писав про те, що життя в нас буквально світиться: вчені побачили дещо незвичайне під час експерименту.