М’ясоїдні косатки здивували вчених: десятиліттями вчені вважали їх однією групою
Полювання на косаток, які перебувають на внутрішньому узбережжі, недалеко від лежбища сивучів | Фото: PLOS One
У новому дослідженні вчені виявили, що м’ясоїдні косатки на західному узбережжі являють собою дві окремі спільноти, які насправді вкрай рідко змішуються. Раніше вчені вважали їх однією групою.
Нове дослідження підтвердило, що косатки, які мешкають на західному узбережжі між Британською Колумбією і Каліфорнією, є двома окремими субпопуляціями: косаток, що мешкають на внутрішньому і зовнішньому узбережжі, пише PHYS.org.
Робота вчених ґрунтується на 16-річних даних, отриманих унаслідок понад 2200 зустрічей, і ставить під сумнів колишні припущення про цю групу м’ясоїдних косаток. За словами першого автора дослідження Джоша Макіннеса з Університету Британської Колумбії, результати їхньої з колегами роботи свідчать, що косатки на західному узбережжі є двома окремими групами, розділеними по лінії схід-захід. Тварини харчуються по-різному, полюють у різних районах і вкрай рідко проводять час одна з одною.
Відомо, що існує три екотипи косаток, які часто зустрічаються на західному узбережжі Північної Америки:
- транзитні;
- резидентні;
- морські.
Транзитні косатки, за словами вчених, представлені шістьма популяціями, поширеними в усьому світі, включно з транзитними косатками західного узбережжя, які є найбільш вивченими й мають унікальну ДНК.
Раніше передбачалося, що ця група косаток західного узбережжя, що зустрічається від південного сходу Аляски до півдня Каліфорнії, поділяється на північ і південь, але дослідження виявило низку відмінностей між ними. За словами співавтора дослідження, професора і директора Відділу досліджень морських ссавців, доктора Ендрю Трайтса, косатки внутрішнього узбережжя насправді схожі на міських жителів — вони експерти в навігації жвавими, лабіринтовими вулицями прибережних заток, бухт і захищених водних шляхів. Водночас косатки зовнішнього узбережжя більше схожі на мешканців глибинки — вони живуть у глибоких каньйонах і перетнутій підводній місцевості вздовж краю континентального шельфу.
Учені провели аналіз спостережень косаток, використовуючи фото з різних джерел, а також наукові дослідження та публічні спостереження. У результаті їм вдалося ідентифікувати конкретних тварин у період з 2005 по 2021 рік.
У результаті вченим вдалося скласти такі собі “карти дружби”, що допомогло побачити, які кити проводили час разом, а потім команда проаналізувала, де тварин бачили, щоб з’ясувати, чи мешкали вони в певних районах.
Фотоідентифікаційні зображення транзитних косаток західного узбережжя, зібрані в прибережних і відкритих водах Каліфорнійської течії Фото: паразиты
Результати вказують на те, що косатки внутрішнього узбережжя, чисельністю близько 350 особин, спостерігалися в середньому приблизно за шість кілометрів від берега і в значно дрібніших водах, ніж косатки зовнішнього узбережжя. Представники цієї групи харчувалися дрібнішими морськими ссавцями, наприклад, звичайними тюленями й морськими свинями, а також добували їжу невеликими групами приблизно п’яти особин.
Водночас кити зовнішнього узбережжя, чисельністю близько 210 особин, зустрічаються здебільшого в межах 20 кілометрів від межі континентального шельфу, часто поблизу підводних каньйонів. Косаток бачили на відстані до 120 кілометрів від берега, при цьому тварини переміщалися на великі відстані. Косатки харчувалися більшою здобиччю, наприклад, морськими левами, північними морськими слонами, дитинчатами сірих китів і тихоокеанськими білобокими дельфінами. Чисельність груп для полювання в середньому досягала близько 9 особин.
Вважається, що ці відмінності можуть бути пов’язані з різною їжею проживання тварин і впливом людини на екосистему, зокрема відстріл і видобуток ключових видів здобичі. Попри деяке перекриття їхніх мисливських угідь, що простягаються від південно-східної Аляски до південної Каліфорнії, ці дві субпопуляції рідко контактували одна з одною: змішання спостерігалося менш ніж в одному відсотку випадків. З огляду на складність спостережень у відкритому морі, можливо, існує ще більше субпопуляцій, що полюють за межами досяжності сучасних спостережень.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що найгрізніший хижак океану в небезпеці: косатки розробили геніальний спосіб їхнього знищення.
Раніше Фокус писав про те, що вчені вперше побачили дивну поведінку косаток.