Ніч у коморі та за двома стінами: як полтавці рятувалися від російських дронів
Вночі 7 жовтня Полтава пережила чергову дронову атаку. У квартирах гасло світло, а люди шукали найтовстіші стіни, щоб сховатися. Поки в повітрі лунав тріск, а з вікон сипалося скло, сусіди телефонували один одному, гуртувалися в коридорах і підвалах. Полтавці розповіли нам про пережиту ніч та ранок, який почався з прибирання уламків.
«Ми заховалися там, де стіночка дебела»
У квартирі на другому поверсі багатоповерхівки: розбиті вікна, скло під ногами, двері на лоджію зірвані з петель. Лариса Демеля стоїть на кухні та показує нам вщент потрощені вікна у її домівці:
«Було дуже жахливо, — тихо говорить Лариса. — З чоловіком стояли в туалеті, бо це єдине місце, де є дві стінки. Це треба тільки побачити і пережити. Словами не передасиш. Було дуже гучно, осколки попробивали вікна, на лоджію двері пробиті, з петель знято все, пластикове, все повилітало. Весь пол у склі. Палац, килими — все в склі».
Жінка, будівельниця за фахом, розповідає, що брала участь у зведенні свого будинку. Вона точно знала, де є несуча стіна:
«Ми стояли там, де є дебела стіночка, де вона хоч трохи захистить. Хоча, якби, не дай Боже, була ракета, то ми б нічого не зробили», — зазначили жінка.
Її чоловік Іван додає, що прокинувся від гучного звуку, а потім почув тріск. За його підрахунками, вибухів було близько десяти:
«Я спав спокойнєнько. Тільки чую буууух. Вона (дружина — ред.) мене схопила отак за руку, труситься вся, ну вона дуже злякалася. А мені якось… ми це вже проходили. Я її заспокоював: “Успокойся, успокойся”. Не виглядуй, каже, а я тільки голову висуну. Бух-бух. Знаєте, як ми колись у дитинстві карбідом банки у воді підривали? Ото такий звук».
Поки подружжя ховалося за товстою стіною, уламки пробивали вікна в сусідніх кімнатах.
«У нас шрапнель пробила скло, така дирка, — розповідає Лариса. — Але ми живі. І цьому раді. Щоб цим руским ніколи не було щастя», — зазначила Лариса Демеля.
«Ми всі виходили, щоб не так страшно було»
Попри нічний жах, сусіди не замикалися по квартирах. Вони виходили у двір, телефонували один одному, підтримували словом.
«Хто був один, ми звали до себе, щоб підтримати, поговорити, аби не так страшно було. У нас сусідка сама, то вона дзвонить: “Пожалуйста, приходьте до нас”. Підвал відкрили, але там сидіти страшно. Посиділи трохи й повернулися в квартиру. А що робити?», — розповіла пані Лариса.
«У кладовці сиділа. Укриття в нас нема»
Ще одна полтавка збирає у відро уламки, які раніше були частиною її квартири. Вона пережила цю ніч у коморі, а повернувшись побачила все у склі:
«Вибило вікно, балкон побило. Я одна живу. Злякалася — не те слово. Пила воду, руки трусилися. Але, слава Богу, всі живі. У кожного щось побите, але ніхто не постраждав».
«Немає такої квартири, яка не постраждала»
Біля розтрощеного під’їзду сидить жінка поважного віку у хустці. Вона провела цю ніч у коридорі:
«Усе боліло, от і не спалося. А тоді почало бахкати. Як другий раз бахнуло, то сіла в коридорі. На кухні вікно вибило, а на третьому поверсі у сусідів рама вся полопалася, не знаю, як і тримається».
Шість багатоповерхівок, два приватні будинки, сімдесят розбитих вікон
За даними Полтавської міськради у Полтаві пошкоджені вісім обʼєктів: шість багатоповерхівок і два приватні будинки. Через вибухи вибило понад 70 вікон.
Ми писали, що 7 жовтня ворог вдарив по локомотивному депо, дистанції енергопостачання, тягових підстанціях. Також пошкоджені адміністративні й складські приміщення, рухомий склад. Через влучання частина Полтави залишалася без світла та води — понад тисяча домогосподарств.
ДСНС повідомляло про пожежі в адмінбудівлях і господарських спорудах. Через атаку скасували сім приміських поїздів.
Нагадаємо, 3 жовтня ворог також бив по місту ракетами та дронами. Тоді люди рахували вибухи, поки не збилися з рахунку.
Джерело інформації: Полтавська Хвиля