Зменшення соціальної допомоги біженцям в Німеччині у 2025 році

Урядова коаліція Німеччини погодила пропозицію про скорочення соціальних виплат для частини українських біженців, які отримали тимчасовий захист у країні після 1 квітня 2025 року. У разі схвалення законопроєкту, новоприбулі українці замість нинішніх 563 євро щомісяця отримуватимуть 441 євро. Це рішення ще має розглянути Бундесрат.

Про це розповідає Poltava Today

Причини змін та реакція суспільства

Представники урядової коаліції, зокрема міністр внутрішніх справ Александер Добріндт та міністерка соціальної політики Бербель Бас, вважають, що скорочення Bürgergeld для нових українських біженців допоможе знизити бюджетне навантаження та сприятиме активнішій інтеграції у ринок праці. Виплати для цієї групи планують прирівняти до допомоги шукачам притулку з інших країн. Держава продовжить покривати витрати на житло та комунальні послуги.

Новини за темою:

• Укладений Меморандум про розвиток партнерства в галузі забезпечення якості фармацевтичної освіти
• У Полтаві поліція затримала чоловіка, який пограбував підлітка

За словами Лілії Усік, першої українки в Палаті депутатів Берліну, мета змін – мотивувати українців шукати роботу:

“Мета цієї зміни – щоб якомога більше українців знайшли роботу”.

Водночас, Наталія Бок, очільниця громадської організації Dresden e.V., зауважує, що незадоволення серед німців зростає, оскільки багато хто вважає, що державна допомога має надаватися тим, хто працював і сплачував податки. Вона також наголошує, що скорочення виплат обговорювали ще під час формування коаліційної угоди.

Виклики для інтеграції та ринку праці

Згідно з дослідженням Федерального інституту демографічних досліджень, станом на літо 2025 року працевлаштовано лише 51% українців віком 20–64 років, які прибули до ФРН з лютого по травень 2022 року. Серед чоловіків цей показник становить 57%, серед жінок – 50%. У дослідженні зазначається, що інтеграція українських мігрантів у німецький ринок праці відбувається швидше, ніж у біженців з інших країн, але суттєві перешкоди залишаються.

Однією з головних проблем є високий мовний бар’єр та складна процедура підтвердження кваліфікації. Лілія Усік підкреслює, що вимога знання німецької мови на рівні C1 протягом двох-трьох років є надто високою для більшості українців, зокрема лікарів, вчителів та інженерів. Польща, на її думку, пропонує простіший механізм визнання дипломів та менший мовний бар’єр.

Після ухвалення нових правил, опікуватися українськими біженцями замість центрів зайнятості почнуть соціальні служби, що, за словами Наталії Бок, зменшить доступ до мовних курсів та програм перекваліфікації. Вона зазначає: “Головний недолік – у тому, що в них набагато менше можливостей отримати курси, буде важче шукати роботу, отримувати курси перекваліфікації. Проблема – в тому, що частині людей не визнають дипломи, частина не може влаштуватися з тими знаннями мови, які мають. Німецькі роботодавці вважають, що цього недостатньо для роботи, наприклад, на німецькому підприємстві. У нас вже є випадки вчителів, які отримали мовний диплом, але їх ще не беруть на роботу вчителям, бо вважають, що цього недостатньо.”

За інформацією МВС Німеччини, після дозволу юнакам виїжджати з України, кількість молодих чоловіків-шукачів притулку зросла вдесятеро. Канцлер Фрідріх Мерц просив президента України Володимира Зеленського сприяти зменшенню виїзду молодих чоловіків до ФРН.

Міністерка праці і соціальних питань Бербель Бас підкреслила, що законопроєкт не матиме зворотної дії: кожен біженець отримуватиме виплати до завершення терміну підтвердження, а потім умови можуть змінитися. Водночас українці й надалі матимуть доступ до консультацій у центрах зайнятості та інтеграційних курсів.

Станом на кінець вересня 2025 року в Німеччині перебуває понад 1,2 мільйона українців зі статусом тимчасового захисту. За даними Ukraine Support Tracker, за майже три з половиною роки Німеччина витратила на допомогу українським мігрантам понад 36,5 мільярда євро – це найбільший показник серед усіх країн.

Джерело інформації: Полтава Today