“Переговорник” для Путіна? Хто такий Герхард Шредер і навіщо він РФ у розмові з Європою

Фото: Герхард Шредер, екс-канцлер Німеччини (Getty Images) Обирайте перевірене – додайте РБК-Україна до улюблених джерел у Google

Євросоюз готується до власних переговорів з Росією про мир в Україні, поки зусилля США зайшли в “глухий кут”. Кремль хотів би бачити посередником з Європою давнього друга Герхарда Шредера, але чи погодиться на це ЄС?

Чому ЄС знову заговорив про переговори з РФ, хто такий Шредер та чому саме його обрав Кремль, – читайте в матеріалі РБК-Україна.

Читайте також: Україна відреагувала на ідею призначити Шредера переговорником від ЄС

Головне:

• Позиція ЄС: Європа хоче долучитися до мирних переговорів з Росією, але не як нейтральний посередник, а як сторона, що підтримує Україну.
• Кандидатура Шредера: Путін запропонував на роль перемовника ексканцлера Німеччини. Київ та Брюссель категорично проти, адже він – давній лобіст РФ.
• Реальний кандидат: Потенційно, переговорником міг би стати чинний президент Німеччини, але для цього треба згода всіх лідерів ЄС.

Євросоюз має “потенціал” для переговорів з російським диктатором Володимиром Путіним, заявив голова Євроради Антоніу Кошта наприкінці минулого тижня виданню Financial Times. За його словами, саме український президент Володимир Зеленський пропонував лідерам ЄС “бути готовими зробити позитивний внесок у переговори”.

“Я розмовляю з 27 національними лідерами (ЄС – ред.), щоб знайти найкращий спосіб організуватися та визначити, що нам потрібно ефективно обговорити з Росією, коли для цього настане слушний момент”, – говорив Кошта.

На ці повідомлення миттєво відреагували в Росії. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва “відкрита до діалогу” з Європою, але не буде його ініціатором. А згодом заяву зробив і сам Путін.

“Для мене особисто краще колишній канцлер Німеччини пан Шредер”, – сказав Путін, але додав, що готовий розмовляти з будь-яким політиком, який “не наговорив всякого” про РФ.

Хто такий Герхард Шредер

Шредер – колишній канцлер Німеччини, який після завершення політичної кар’єри став одним із найвпливовіших європейських лобістів режиму Володимира Путіна та російського енергетичного бізнесу.

Шлях до влади та політика в Німеччині

Свою кар’єру Шредер будував у лавах Соціал-демократичної партії Німеччини, де з роками змінив свої погляди з радикально лівих на помірковані та лояльні до великого бізнесу.

У 1998 році він здобув історичну перемогу на виборах, ставши канцлером і завершивши 16-річну епоху правління Гельмута Коля. Під час свого керівництва Шредер запам’ятався непопулярними рішеннями: він запустив жорсткі економічні реформи, які передбачали урізання соціальних виплат і пенсій.

Це викликало невдоволення німців і розкол у його власній партії. Втриматися на посаді у 2002 році йому допомогла категорична відмова підтримати вторгнення США в Ірак.

Проте у 2005 році, втрачаючи підтримку населення, Шредер ініціював дострокові вибори. Його партія з мінімальним відривом програла політичній силі Ангели Меркель, після чого він оголосив про завершення політичної кар’єри.

Робота на “Газпром” та дружба з Путіним

Одразу після відставки з посади канцлера Шредер почав відкрито та за великі гроші лобіювати інтереси Росії.

Він керував консорціумом із будівництва першого газопроводу “Північний потік” (де його зарплата сягала 250 тисяч євро на місяць), а у 2016 році очолив раду директорів компанії-оператора “Північного потоку-2”.

Фото: Герхард Шредер та Володимир Путін (Getty Images)

Колишній канцлер постійно просував російські наративи щодо України. Він публічно заявляв, що Крим назавжди залишиться російським, вимагав зняти з РФ санкції та наполягав на “федералізації” України.

Через відверту пропутінську позицію навіть після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році, німецький парламент покарав свого колишнього лідера. Бундестаг закрив офіс Шредера та позбавив його частини державних привілеїв, залишивши лише пенсію та особисту охорону.

Чому Путін обрав Шредера і як до цього ставляться Україна і ЄС

І Україна, і ЄС негативно сприйняли кандидатуру Шредера на роль переговорника з РФ.

“Ми таку кандидатуру однозначно не підтримуємо”, – заявив сьогодні голова МЗС України Андрій Сибіга, додавши, що в Європі є багато інших “достойних лідерів”, які можуть виконувати цю функцію.

Поганою кандидатурою Шредера вважає і голова європейської дипломатії Кая Каллас. За її словами, Шредер буде людиною, яка сидітиме відразу по обидва боки стола переговорів.

“Я думаю, що Герхард Шредер був лобістом, високопоставленим лобістом російських державних компаній. Тож зрозуміло, чому Путін хоче, щоб це була саме ця особа”, – наголосила вона.

Фото: Європа та Україна не хочуть бачити Шредера у ролі переговорника (Getty Images)

Пропозиція Путіна щодо Шредера як переговорника була радше тролінгом, вважає політолог Володимир Фесенко. Ймовірно, щоб нав’язати європейцям власні правила, пояснив він в коментарі РБК-Україна.

“Хочете зі мною вести переговори? От хай буде такий переговорник як Шредер. А якщо ні, то може і переговорів не буде взагалі. Тобто або переговори за моїми правилами, або переговорів не буде. Я поки сприймаю це, скоріше, як тролінг”, – сказав Фесенко.

Однак, як зауважив політолог, цією заявою Путін дав формальний привід європейцям зачепитися за тему та домовитися про участь в мирних переговорах. Але відкритим залишається питання щодо формату цих переговорів.

“Це приєднання європейців до тристороннього формату? Це одна річ, більш серйозна. Або це окремі переговори між європейцями і Росією? Такі паралельні переговори. Оце інша річ. І це, на мій погляд, не зовсім правильний варіант. Але Путін може просувати саме це. Йому вигідніше, щоб окремо домовлятися з нами і з американцями, і окремо з європейцями”, – пояснив він РБК-Україна.

Участь Європи у переговорах з РФ

Європа не хоче замінити США у мирних зусиллях щодо України та РФ, наголосив в розмові з РБК-Україна Фесенко. Європейці не хочуть бути посередниками, як американська адміністрація під керівництвом Дональда Трампа.

“Європейці ніколи не приховували, що вони на українському боці. От американці при Трампі, вони змінили свою позицію. Вони обрали роль посередника. Європейці – ні. Вони хочуть брати участь в переговорах як сторона протистояння з Росією, а не як посередник”, – сказав політолог.

Прагнення Європи стати частиною переговорного процесу, за його словами, не нове. Вони вже тривалий час супроводжують ці дискусії та опосередковано беруть участь в ініціативах США. Київ також регулярно узгоджує з європейцями спільну позицію перед черговими раундами дипломатичних зустрічей з Вашингтоном.

“У цьому сенсі європейці завжди поруч з переговорами, але росіяни були категорично проти. Та й американці теж не дуже хотіли, щоб європейці з’явилися за столом переговорів”, – додав він.

Однак, як пояснив Фесенко, є два чинники, які поки що заважали Європі сісти за стіл переговорів. По-перше, європейці не можуть домовитися, хто ж буде представляти їх інтереси. По-друге, як дотиснути і росіян, і американців, щоб Європу взяли в переговори.

“Зараз є шанс все ж таки визначитись і, скажемо так, спробувати все ж таки увійти в переговорний процес. А от наскільки це вдасться, будемо бачити. Я думаю, що це питання буде вирішуватись найближчі тижні. Я думаю, що тема буде обговорюватись, зокрема, на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС сьогодні в Брюсселі”, – зауважив політолог.

Хто дійсно може представляти Європу?

Очевидно, що ані Європа, ані Україна не приймуть Шредера як посередника. Але ця роль може відійти іншому німецькому політику.

Мова про Франка-Вальтера Штайнмаєра – чинного президента Німеччини. За інформацією німецького видання Der Spiegel, його кандидатуру на роль переговорника з РФ обговорюють в німецькій правлячій коаліції. Очікується, що це питання стане темою внутрішніх обговорень найближчим часом.

Фото: Франк-Вальтер Штайнмаєр, президент Німеччини (Getty Images)

Для Штайнмаєра це був би не перший досвід переговорів між Україною та Росією. Ще у 2015 році, перебуваючи на посаді голови МЗС Німеччини, він запропонував свій план виконання “Мінських угод”. План передбачав місцеві вибори на окупованому Донбасі та надання захопленим Росією територіям “особливого статусу”. Цей план увійшов в історію як “формула Штайнмаєра”.

Переломним моментом для Штайнмаєра стала поїздка в Україну восени 2022 року. Тоді під час візиту на деокуповану Чернігівщину німецькому президенту довелося ховатися в підвалі від загрози ударів РФ. Відчувши війну на власному досвіді, він кардинально змінив риторику: жорстко засудив агресію РФ і заявив, що перемир’я не має стати виправданням для крадіжки українських земель.

На думку Фесенка, кандидатура Штайнмаєра на роль перемовника виглядає цілком реальною. Але останнє слово в цьому питанні буде не за Берліном, а за спільним рішенням усіх європейських лідерів.

Тим часом у Кремлі кажуть, що Європа ще офіційно не відреагувала на кандидатуру Шредера. Однак у Путіна задоволені тим, що ця ідея вже спровокувала бурхливі дискусії.

Джерело інформації: РБК Україна