Вшанування пам’яті Євдокії Долі у Полтаві

5 Кві 2026

У Полтаві відбувся вечір‑присвята «Життя, як антракт: незакінчена п’єса», присвячений пам’яті видатної полтавки, співачки та акторки, репресованої у радянські часи Євдокії Долі. Ініціатором заходу став Український інститут національної пам’яті; організаторами виступили Департамент культури, молоді та спорту Полтавської міської ради, Центр культури та дозвілля Полтавської міської громади та народний театр На Павленках.

Про це розповідає Poltava Today

Постановка та учасники

Програма вечора поєднала театралізовану реконструкцію життєвих епізодів і музично‑художні номері. Глядачі побачили сцени з дитинства Євдокії у Полтаві, її творчий злет на сценах, особисті стосунки та наслідки репресій. В образі самої Долі виступила акторка народного театру, музичні композиції виконав заслужений ансамбль пісні і танцю України Лтава, а театральні сцени про подружжя Верховинців поставив і зіграв колектив На Павленках. Роль Василя Верховинця, хореографа й теоретика українського танцю, виконав Михайло Михайлюк.

Новини за темою:

Мапа безбар’єрності: як полтавці впливають на доступність міста
Полтавці просять встановити світлофор на переході на вулиці Героїв України

Відеозапис частини програми доступний за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=obtLe8V-l1c

«Це історія не тільки про одну людину. Це історія про українське мистецтво, яке виживало всупереч, про любов, що народжується в театрі, про репресії, які ламали долі, але не знищували талант та про силу повернення — навіть після заслання. Євдокія Доля — це не просто ім’я в афішах. Це один із символів епохи, де талант мав межувати з неймовірною людською відвагою. Наш вечір пам’яті — спроба почути її власний голос у шумі великої історії»

Так оцінила захід очільниця Центру культури та дозвілля Полтавської міської громади Оксана Михайленко. Наприкінці вечора представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар нагадав про нещодавні кроки вшанування пам’яті Долі: у 2024 році в Полтаві провулок Льва Толстого перейменовано на її честь, а у 2025 році Верховна Рада внесла день її народження до державного календаря пам’ятних дат. Він також закликав організувати догляд за могилою акторки та встановити пам’ятник.

Життєпис і творчість

Євдокія Доля (уроджена Волошко, справжнє ім’я Явдоха Іванівна Верховинець‑Костева) народилася 1 березня 1885 року в Полтаві в багатодітній родині. З восьми років навчалася і співала в єпархіальному училищі, де хором керував її батько. Грала в драматичній студії, а у 21 рік приїхала до Києва у складі трупи Миколи Садовського — першого стаціонарного українського театру. Там вона познайомилася з Василем Верховинцем; через два роки вони одружилися.

Разом із Василем Верховинцем Євдокія створила ансамбль «Жінхоранс», у якому була режисеркою і яка пропагувала новий жанр театралізованої пісні, що поєднував українські пісні‑діалоги, ігрові пісні і танці. Колектив мав помітні успіхи на гастролях. У її фільмографії — ролі в комедії «За двома зайцями» та драмі Івана Кавалерідзе «Коліївщина».

У 1938 році заарештували Василя Верховинця за звинуваченням у допомозі Симонові Петлюрі; невдовзі його розстріляли співробітники НКВС. Євдокію як дружину «ворога народу» заслали до Казахстану, де вона поневірялася з 1938 до 1944 року. Після повернення на Полтавщину вона працювала в обласній філармонії: спочатку як декламаторка, згодом очолила новостворений ансамбль і продовжувала гастролювати до виходу на пенсію в 1959 році. Померла 15 листопада 1988 року в Полтаві.