Полтавські провалля і зсуви як ворота в пекло: чи можна з цим щось зробити

Три великі провалля на вулиці Старий Поділ, яма поблизу площі на Подолі, «двері» у потойбіччя на розі Панянки та Пилипа Орлика, обвал ґрунту біля будівлі на проспекті Миру та інші портали в підземний світ поступово відкриваються в Полтаві. Іншими словами, місто наближається до андеґраунду. Чи прокинуться полтавці одного прекрасного дня в ямі, через що власне ці «приколи» з’являються та про всі попутні побічки – розбираємося з фахівцями максимально простими словами.

Що відкриває ворота в пекло

Інженер-проектувальник Максим Харченко розповідає, що у Полтаві є таке явище, як суфозійний вимив. Це коли вода з комунікаційних підземних мереж поступово витікає та вимиває землю. 

Порожнечі під асфальтом збільшуються і зрештою провалюються. Потенційний розмір таких ям залежить від кількості дірявих комунікацій, витоку гарячої чи холодної води та місця розташування.

Фото: Володимир Семко на сторінці «Площа на Подолі». У січні 2022 року у Полтаві поблизу Площі на Подолі утворилося провалля через просідання ґрунту над колектором

Наприклад, центральна частина міста стоїть на лесових ґрунтах, які при розмоканні втрачають міцність, розчиняються та стають болотом. Через розмокання таких ґрунтів фундамент будівель осідає та тріскається, а додатковий суфозійний вимив це тільки підсилює.

На Леваді та Подолі подібне відбувається з піщаними ґрунтами. Підземні мережі часто прокладали в ділянках, де нині витік з труб потенційно може утворити провалля.

Раніше в Полтавській політехніці була спеціальна лабораторія, що моніторила та досліджувала складні території. Забудовники зверталися до неї, як до незалежного експерта.

«У нас в місті якщо якась компанія виграє тендер на проєктні роботи, то її досвід будівництва в складних умовах геть не враховують», – розповідає Максим Харченко.

За словами інженера, проваль буде тільки більше, бо у Полтаві досі не можуть змінити застарілі методи обстеження мереж і планування ремонтів. Все через нестачу фінансування.

Фото: Суспільне Полтава. У березні 2020-го біля 14-поверхівки на проспекті Миру, 36 обвалився ґрунт, туди набігли стічні води.

«Проблеми намагаються вирішувати, лише коли вони з’являються. Цією ситуацією ніхто не опікується, тому ми не уявляємо, яка в нас біда. І потенційно десь може прорвати водогін з гарячою водою, що розмиє землю і будь-яка ділянка провалиться», — зазначає Максим.

Зони біля проваль мають обгороджувати, бо провалля може збільшитися. Тож не варто до нього підходити.

Фото: Полтавщина. У листопаді 2020-го на вулиці 23 Вересня, 19 комунальниця впала у провалля та загинула

Архітекторка та членкиня ГО SavePoltava Оксана Бєлявська додає, що провалля у Полтаві з’являються і через підтоплення.

Вода може накопичуватися під асфальтом чи бетоном та розмивати землю. + Як ми вже говорили, витоки з водопровідних і каналізаційних мереж.

«Дощова каналізація у нас в поганому стані. Вона періодично переповнюється та розмиває ґрунти», – говорить Оксана Бєлявська.

Фото: Полтавщина

Небезпека для історичної частини міста

Архітекторка додає, що верхня частина міста прорізана підземними ходами, особливо в історичній частині. Це на схилах Іванової гори, Інститутської гори та Миколаївської гірки. Сьогодні в деяких будинках в цій місцевості підвали затоплені водою на 0,5 – 1 метрів, каже архітекторка. 

«В історичній частині міста розповсюджені глибокі підвали та сполучення підвалів сусідніх будівель. У таких ходах провалля утворюються все частіше», – розповідає Оксана.

Фото ілюстративне: Полтавщина

Перевантажують історичну частину міста і багатоповерхівки. Із середини XX столітті в центрі почали зводити будинки вище, ніж чотири поверхи, які потребували відповідних конструкцій фундаментів. Ці конструкції порушують структуру водоносних горизонтів (це шар гірської породи, що містить воду). Через це змінюється напрямок руху підземних вод, вони починають накопичуватися в підвальних приміщеннях сусідніх старих будівель. 

Через постійне зволоження та неякісне водовідведення ґрунт під фундаментами старих будинків просідає. Як результат — на стінах з’являються вертикальні тріщини.

Фото: Полтавська хвиля

«У центрі потрібно уникати багатоповерхового будівництва. Також передбачені гідротехнічні заходи, які понижують рівень ґрунтових вод. Тут потрібно застосовувати великий комплекс дій, щоб уникати таких катаклізмів. Але сьогодні це неможливо», – розповідає Оксана Бєлявська.

Депресійна вирва (майже депресивна)

Оксана Бєлявська пригадує, у 1972 році у центрі Полтави зафіксували депресійну вирву. 

Фото: Полтавська хвиля

За словами Оксани Бєлявської, через активне використання артезіанських вод на водозборі в районі Панянки рівень води за століття знизився приблизно на 80 метрів. Коли вода спускається в одному місці, вона може підійматися в іншому. І саме в центрі будівельники часто стикаються з раптовим підйомом ґрунтових вод. Де саме вода прорветься передбачити складно, тому питання потребує уважного геологічного контролю. На Круглій площі така ділянка розташована прямо у зоні підземних переходів, які рятують від затоплення постійним відкачуванням підземних вод.

Що не так з мережами

Оксана Бєлявська зазначає, що підземні комунікації в місті дуже старі. Водогін заклали наприкінці XIX століття. Його оновили після Другої світової війни та протягом наступних 70-ти років він зносився природнім шляхом. Комунікації вже не врятувати, потрібно лише міняти.

Фото: Полтавщина. По вулиці Старий Поділ у Полтаві розташовані три великі провалля. Їх появу у 2025 році спричинив колектор, у якого закінчився термін експлуатації ще у 2009 році

«”Полтававодоканал” поступово змінює старі комунікації. Зокрема сім років тому по вулиці Шолом-Алейхема на тривалий час перекрили рух, бо там замінювали водопровідні та каналізаційні комунікації, які були зношені до критичної межі. Та звісно, що не можна зробити все за одну хвилину, бо для цього потрібні час та гроші».

У «Полтававодоканалі» у відповідь на інформаційний запит нам розповіли, що на каналізаційних мережах підприємства виникли:

• у 2023 році — 26 проваль;
• у 2024 році — 20 проваль;
• за 11 місяців 2025 року — 20 проваль.

На балансі «Полтававодоканалу» майже 500 км каналізаційних мереж, з яких близько 33% потребують термінового ремонту, зокрема й колектори. Відсоток зношеності каналізаційних мереж — 80%, колекторів — 100%.

Основні причини зносу каналізації у Полтаві:

• Корозія труб;

• Природне старіння (термін експлуатації сталевих труб — 25 років, залізобетонних — 20 років, керамічних — 40 років);

• Механічні пошкодження.

За словами «Полтававодоканалу», оновлювати мережі важко, бо потрібно розкопувати глибокі ями, демонтувати старі труби, будувати нові колодязі та заново стелити асфальт. Майже всі колектори збудували із залізобетону ще у 60–80-х роках минулого століття. Їхній термін придатності вже давно вичерпався. Ситуацію ускладнює те, що труби лежать на глибині 4–8 метрів під дорогами або посеред щільної житлової забудови.

Підприємство отримує дохід лише від платників за воду та стоки за тарифами, які встановлює держава. За інформацією «Полтававодоканалу», зараз ці тарифи збиткові, бо вони не змінювалися для населення з 2021 року, а заміну гнилих труб в них не закладали.

Щороку «Полтававодоканал» виділяє частину власних коштів на оновлення мереж. 23,05 млн грн пішли на реконструкцію 1,89 км колекторів у Полтаві.

Як стоки добивають довкілля

Екологиня та заступниця департаменту економічного розвитку Львівської міськради Олександра Сладкова зазначає, що протікання з мереж у ґрунтові води можуть зробити криниці, свердловини та загалом водойми поруч непридатними для пиття.

Також у стоках є сполука азоту та фосфору. У водоймі з таким «добривом» стає менше кисню, що шкодить підводним мешканцям, а вода може зацвісти та бути зараженою.

Фото ілюстративне: DepositPhotos

Скупий заплатить двічі

Олександра Сладкова ділиться рішенням, яке дорожче й ефективніше за ремонт на місці протікання та убезпечить від витрат на майбутнє:

«Ставити латки на колекторі у місці поломки –  найпопулярніший спосіб ремонту. Це тимчасове покращення, але якщо колектор не герметичний, то вода завжди знайде собі вихід у неочікуваному місті. Аби дійсно розв’язати проблему, варто превентивно поставити рукави».

Полімерний рукав можна встановити в труби, надути та запекти. Таким чином в трубі утворюється внутрішня оболонка.

Фото ілюстративне: ridgid-ukraine. Санація труб методом гнучкого полімерного рукава

«Це дорого, але дає 100% гарантію. І набагато дешевше, ніж постійно розкопувати землю та міняти цілі фрагменти труб, і краще, ніж змиритися з постійними протіканнями».

Катастрофі не бути, але будинки повзуть

За словами архітекторки Оксани Бєлявської, наразі кричущої небезпеки для полтавців немає, але будинки повзуть:

«Особливо це помітно на схилах Іванової гори. У людей домівки тріщать та сповзають. Мешканці осель самі роблять протизсувні засоби».

Фото: Полтавська хвиля

«Схили Іванової та Інститутської гори з обох боків є суворо небезпечними. У цих схилах утворюється провалля. Яскравий приклад, які пам’ятають полтавці – це кінець 70-х років ХХ століття. Тоді на схилі Іванової гори вздовж вулиці Небесної Сотні утворилися провалля  в підземні ходи», – розповідає Оксана Бєлявська.

Також архітекторка розповідає про небезпеку для унікальної будівлі Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. У підніжжі схилу Іванової гори, на розі Небесної Сотні та Воскресенського узвозу, планують багатоповерхове будівництво, яке неодмінно негативно вплине на стан зсувонебезпечного схилу, прорізаного підземними ходами, джерелами, старовинними колодязями та залишками Полтавської фортеці. Тож у перспективі можемо отримати зсув схилу і тріщини на правому крилі музею, наголошує фахівчиня.

Тріщини в історії: що будуватимуть біля Полтавського музею і чи може це його зруйнувати (оновлено)

Оксана Бєлявська підсумовує, що в Полтаві завжди проблеми з проваллями. Підхід «коли провалля утворилось, тоді вже рятуємо» явно неефективний. Потрібно обов’язково робити попередні, превентивні заходи, укріплювати схили, понижувати рівень ґрунтових вод, залишати більшу кількість відкритого ґрунту без асфальтного покриття.

***

Причини проваль, просідання та зсувів у Полтаві комплексні. Для вирішення багатьох з них потрібні гроші, гроші та ще раз гроші, тож чим власне корисний цей текст? Навіть якщо це не історія про готові рішення, це розуміння реальної, прихованої під ногами проблеми. Знаючи причини, люди можуть краще орієнтуватися в ризиках і розуміти, на що звертати увагу для будування комфортного життя в Полтаві або що саме «знекомфортлює» це життя.

Архітектурна лотерея: що не так з забудовою Полтави і як на це вплинути Пробіжка на виживання: чому полтавці щодня ризикують життям, щоб встигнути на автобус Підземні переходи – пережиток минулого. Як Полтаві відмовитися від них і чим замінити

Джерело інформації: Полтавська Хвиля