Шість загадок, “живий” спів Наталки Полтавки, зустріч із батьком української літератури: у Полтаві презентували VR-квест “У пошуках скарбу Івана Котляревського”

26 Вер 2025

Надвечір 25 вересня на території садиби видатного українського письменника, військового та громадського діяча Івана Котляревського в обласному центрі буквально яблуку ніде було впасти – настільки багато зібралося людей на презентацію VR-квесту “Віртуальна подорож “У пошуках скарбу Івана Котляревського”.

Ім’я цього видатного письменника в Полтаві тісно пов’язане з першим осіннім місяцем.

“1769 року, 9 вересня, Іван Петрович Котляревський народився в старій дідівській хаті в центрі старосвітської Полтави. 5 вересня 1969 року, з нагоди 200-річного ювілею, у місті урочисто відкривали відновлену меморіальну садибу. 12 вересня 1903 року – відкриття в Полтаві пам’ятника Івану Петровичу Котляревському – також можемо поставити в один ряд із цими датами”, – розповів головний спеціаліст відділу культурно-мистецької роботи Департаменту культури, молоді та сім’ї Полтавської міської ради Олександр Лазарєв.

Тепер-от у цей ланцюжок знакових подій вплелася й презентація VR-квесту “Віртуальна подорож “У пошуках скарбу Івана Котляревського”, що сприятиме переведенню культурної спадщини класика української літератури в цифрову площину, а отже, і збереженню нашого культурного надбання, що надзвичайно важливо в умовах війни за національну ідентичність українців, незалежність нашої держави.

“Унікальність проєкту в тому, що це квест. Ми, граючись, трохи драйвовіше, пізнаємо літературу й історію того часу, життя Івана Котляревського. Цього року в Полтавській області за кошти Українського культурного фонду по історії культурної спадщини Лесі Українки гадяцький музей теж створює подібний продукт. Але це не VR-квест”, – зауважила кураторка проєкту від УКФ Лариса Хоменко.

Ініціативу втілює в життя Полтавський літературно-меморіальний музей Івана Котляревського, який став одним із переможців Всеукраїнського конкурсу грантових проєктів від Українського культурного фонду в межах програми “Культурна спадщина”.

“Ми висловлюємо щиру подяку Полтавській міській раді, Департаменту культури молоді та сім’ї, Інституту розвитку міста, U-LEAD з Європи в Полтавській області за всебічну підтримку в реалізації грантового проєкту від УКФ. Він успішно реалізується командою, що складається з 12 осіб, яка активно застосовує у своїй роботі кроссекторальний підхід: театралізовані екскурсії, перфоманси, етнопікніки, тематичні екскурсії, лекції, інтерактивні екскурсії з VR-квестами, які вже розроблені, протестовані й готові до показу відвідувачам музею. Запрошуємо всіх охочих починаючи з 29 вересня по 30 жовтня пройти віртуальний квест “У пошуках скарбу Івана Котляревського” безкоштовно”, – звернувся до полтавців та гостей громади директор закладу Руслан Яременко.

Де захований скарб письменника? На думку музейників, у самому центрі Полтави, на Соборному майдані – у серці старосвітської Полтави ХVIII ст., там, де народився, жив і творив батько української літератури Іван Петрович Котляревський. Відшукати його можуть і дорослі, і діти. До речі, саме останні й надихнули авторку та розробницю літературного сценарію віртуального квесту, координаторку екскурсійного напрямку проєкту, гіда Полтавського літературно-меморіального музею Івана Котляревського Діану Дашкову на ідею для конкурсу на грант від Українського культурного фонду.

“Літературний сценарій квесту “Віртуальна подорож “У пошуках скарбу Котляревського” був написаний мною ще 2017 року. Він призначався для наймолодших школярів, першого-четвертого класу. Це діти 6-10 років. Я дуже хотіла їм пояснити по-простому творчість Котляревського, його біографію… А в лютому 2025 року подумала, чому б цей сценарій не оцифрувати. Ми живемо в епоху технологій, і діджиталізація музейних цінностей в умовах воєнного стану – це дуже важливо. У процесі реалізації грантового проєкту нашою командою були оцифровані меморіальний комплекс садиби Івана Петровича, а саме створені 3D-моделі повітки, колодязя-журавля, комори, хати. Всередині останньої оцифровано кабінет письменника, світлицю, вітальню. Під час квесту у віртуальній реальності всіх зустрічає служниця письменника Варвара Федорівна Лелечиха. Шість загадок пропонує сам Котляревський. За кожну правильну відповідь користувачі віртуального квесту отримують елемент ключа від скрині Івана Петровича. Зібравши воєдино шість частин, вони зможуть відкрити цю скриню. У ній і лежить безцінний скарб нашого земляка”, – поділилася Діана Дашкова.

Що саме заховано у квесті, уважні учасники презентації мали можливість здогадатися з розповідей, що звучали під час заходу. Усі ж інші можуть це дізнатися, здійснивши віртуальну подорож. Нагадаємо, із 29 вересня по 30 жовтня вона безкоштовна.

Для VR-мандрівників передбачені три рівні складності – від найпростішого (для молодшого шкільного віку) до найскладнішого, у якому й науковцям треба буде пометикувати, щоб правильно відповісти на питання, зазначив головний розробник додатку віртуальної реальності Олег Голота.

“В основі квесту лежить екскурсія, яку проводять у музеї. Але тим, хто хоче пройти не лише найпростіший рівень квесту, варто глибше поцікавитися життям письменника. Там, наприклад, є таке питання: хто найкращий друг Івана Котляревського. Відповісти на нього правильно досить складно, адже навіть деякі науковці сперечаються, хто до письменника частіше ходив у гості. Основна думка – це те, що Стеблін-Камінський дуже добре з ним товаришував. Хоча в нього був син, який також до Івана Петровича приходив. Ми вирішили охопити всі категорії відвідувачів: дітей, підлітків, навіть дорослих. Думаємо, їм буде цікаво відповісти на певні питання, відповіді на які складно знайти й у інтернеті. Їх знають науковці, які займаються музеєм, які досліджують ці теми. Я думаю, надалі ми будемо додавати більш складні питання, щоб люди не розслаблялися, щоб їм було цікаво прийти в музей і працювати з квестом, побачити щось нове для себе, знову відчути себе в гостях у Івана Котляревського. У пропонованій закладом подорожі присутня взаємодія з віртуальним світом, у який людина поринатиме за допомогою спеціальних окулярів. Вони вмикаються одразу, “оглядають” за допомогою своїх датчиків всю територію, змальовують її, роблять 3D-скан об’єктів, які оточують користувача. Вони можуть створювати певні обмеження, щоб людина не зашкодила собі чи комусь або чомусь навколо себе, перебуваючи у віртуальній реальності. Налаштування відбувається секунд за двадцять”, – пояснив розробник.

На проходження будь-якого рівня квесту за певної обізнаності в матеріалі достатньо приблизно 15-20 хвилин.

Але можна ж і не поспішати – роздивитися знаменитого письменника, який “говорить” голосом відомого полтавського журналіста Анатолія Васевича”, так би мовити, вживу, насолодитися чарівним співом Наталки Полтавки у виконанні артистки Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені М. В. Гоголя Лідії Кретової, яка впродовж тривалого часу виходила на сцену в образі цієї героїні. До речі, разом зі своїми “колегами” із твору Івана Котляревського – Возним та Виборним, яких десятиліттями грають народні артисти України Олег Шеремет і Василь Голуб, вона завітала на презентацію, потішила відвідувачів прекрасним співом.

До творчої частини заходу також долучилася наукова співробітниця Полтавського літературно-меморіального музею Панаса Мирного Вікторія Щербина, яка декламувала авторський вірш «Його славить Полтава». Лауреатка міжнародних і всеукраїнських конкурсів Ксенія Шумна виконала на домрі “Ой у лузі червона калина” та інші відомі мелодії. Ансамбль бандуристів Полтавської міської школи мистецтв “Мала академія мистецтв” імені Раїси Кириченко (керівник – Любов Срібна) подарував публіці низку прекрасних українських пісень. А провідний науковий співробітник Полтавського літературно-меморіального музею Івана Котляревського Євгенія Стороха, автор книги “Чого не їли предки наші” та інших досліджень, пов’язаних із життям і творчістю класика української літератури, Віталій Закладний, та інші запрошені гості повідали присутнім про захоплення письменника центрифольними трояндами, “метаморфози” з його мундиром, невідомий напій із дивною назвою “сикизка” та чимало інших цікавих моментів із життя Івана Котляревського й суспільства епохи XVIII ст.,

Джерело інформації: Новини Полтавщини

Зараз читає цю новину: 16