Тату як дзеркало: не про моду, а про культуру. Думки майстра з Кременчука
Тату — це не прикраса. І не тренд із Pinterest. Це історія. Це культура. Це вибір, який назавжди — або майже назавжди. І саме тому до хороших майстрів записуються заздалегідь. Ми поговорили з кременчуцьким татуювальником Антоном Бутенком — і цей діалог зруйнував одразу кілька стереотипів
Україна — топ по майстрам
«Тату — це не про моду. Це культура», — каже Антон.
І не приховує гордості: за останні роки українська індустрія вийшла на дуже високий рівень.
«У Києві ти знайдеш майстра будь-якого стилю — хоч аніме, хоч реалізм, хоч dark-lettering. І, головне, знатимеш, що отримаєш якість. Упевненість — це дуже важливо».
Упевненість, між іншим, — це не лише про стиль, а й про безпеку. За словами Антона, сьогоднішній клієнт уже не той, що 10 років тому: цікавиться стерилізацією, умовами, і це чудово.
«Ти платиш не лише за зображення на шкірі — а за те, щоб із цією шкірою все було добре і далі».
Від 14 до 69: кому роблять тату
Наймолодшій клієнтці Антона — 14. Звісно, тільки зі згоди батьків. Найстаршому — 69, і це був… викладач університету з права. Тату не знає віку, але є межі, які майстер сам визначає:
«До 18 років психіка ще формується. Ти можеш змінити смаки, погляди — а татуювання залишиться. Тому я б не радив поспішати».
Ціна: скільки коштує залишити слід назавжди
«У Кременчуці сеанс у мене коштує 3000 грн. Це навіть менше ніж 100 доларів. У Києві середній прайс — від 200–300 доларів. А в топових майстрів — старт від 500».
Різниця, каже Антон, не лише у вартості життя, а й у попиті, медійності, досвіді, стилі.
До речі, про медійність. Вона не завжди говорить про майстерність.
«Ти можеш бити середньо, але мати купу підписників. А можеш бити круто — але не вміти себе продавати. Люди довіряють не тільки рукам, а й особистості».
Реалізм, мінімалізм і горор
Найчастіше — мінімалістичні татуювання, каже Антон. А серед великих проєктів лідирує реалізм, графіка і dark-lettering — стиль із масивними чорними формами, майже готичними.
Що вибирають жінки?
«Це часто емоційно — щось символічне, пам’ятне. Парні тату, дати, фрази».
А от якщо приходять із парним тату, бо зустрічаються тиждень — майстер запитує:
«А ви впевнені?..»
Шкіра все пам’ятає
Чи відрізняється робота з молодою шкірою від вікової?
«Так. Молода еластичніша, з нею легше. Зі старшою працювати важче, але все реально. Тату можна зробити й в 70».
І зробити гарно.
Чоловіки, жінки й біль
Вибачте, чоловіки, але терпіти біль ви вмієте гірше.
«Був клієнт, який здригався від вигляду голок. Кажу: якщо хочеш криві лінії — продовжуй».
У жінок, за словами майстра, — краще з витримкою, спокійніше сприймають процес, можуть попросити перерву, і все буде по-людськи. А ще є анестетики — сучасність дбає про комфорт.
Тату vs тіло: як не нашкодити
Є протипоказання. Погане самопочуття — стоп. Вагітність, період годування, шкірні захворювання. «Спочатку до дерматолога, а потім — до мене». Це правило.
А ще — поріг болю. Найболючіші зони — шия, ребра, коліна, згини. Тобто ті місця, де шкіра тонка і близько до кісток.
Ієрогліфи, патріотика і руки
Так, люди все ще просять ієрогліфи — хоч і не завжди знають значення. Але, за словами Антона, часто просто подобається, як це виглядає. Патріотичні тату — зазвичай вибір військових. Тематичні спини, рукави — це Японія, графіка, темні стилі.
Найпопулярніше місце для тату? Руки. Це — найменш боляче, найвидиміше. Хочеш щось сміливіше — шия, ключиці, ноги.
Це не просто голка. Це подія
Для майстра — це рутина. Для клієнта — подія. І це головне, що потрібно пам’ятати.
«Ти маєш розуміти, хто перед тобою. Люди довіряють людям — і хочуть бути впевненими у виборі».
Тату — це вже давно не про субкультуру і не лише про молодь. Це — мова, яку пишуть на шкірі. У ній — пам’ять, переконання, краса, навіть біль. Але головне — особистий вибір. І щоб зробити його вірно, потрібно знайти не просто майстра. Потрібно знайти людину.
Джерело інформації: Телеграф