Тримають небо й землю: історії воїнів з Полтавщини до Дня захисників
Вони піднімаються в небо, тримають позиції на передовій і ведуть науку війни так само серйозно, як колись лекції в аудиторіях. Вони боронять і мріють про перемогу. У День захисника ми зібрали історії тих, хто боронить Україну, і згадки про тих, хто віддав життя за неї.
Розмови з тими, хто тримає наше небо та землю
1. «Якщо боятися, страх оволодіє тобою»: пілот з Полтавщини про звільнення Зміїного та удари по Чорнобаївці
Пілот 18-ї окремої бригади армійської авіації Максим Чайка ділиться спогадами про легендарні операції, зокрема звільнення Зміїного та удари по Чорнобаївці. Він розповідає про свій шлях у небо, вибір гелікоптерів замість літаків через їхній «постійний двіж та взаємодію з піхотою», а також про перші дні повномасштабного вторгнення.
2. «Перемога буде, коли наші “Гради” діставатимуть до москви»: військові з Ізюмського напрямку про війну
Репортаж із Ізюмського напрямку, де бійці 93-ї та 30-ї ОМБр відверто говорять про те, чим війна 2022 року відрізняється від АТО, про природу страху на полі бою, своє бачення перемоги та вічне питання про існування «хороших росіян».
3. Наука війни. Історія викладача, який боронить Донеччину
Історія викладача полтавського університету Сергія Шебеліста, який змінив затишні аудиторії на бойові позиції на Донеччині. Він розповідає про свій перший бій, фронтовий побут, побратимів та те, як науковий підхід допомагає на війні.
4. «Я ніколи не йшов на війну помирати, я йшов, щоб вижити» — історія полтавського добровольця «Шумахера»
20-річний Олександр пішов у добровольчу рятувальну місію «АСАП ЕМС Хоттабич» і став евакуювати поранених на «медеваку». Після 24 лютого 2022 року «Шумахер» повернувся на фронт. Повне інтерв’ю про бойове братерство, мрію про Парад Перемоги та про його життєве кредо — «я тут не для того, щоб померти, а для того, щоб вижити» — дивіться у відео.
5. «Або ти приймаєш реальність і робиш, що маєш, або гинеш»: розмова з полтавцем, який воює на курщині
29-річний доброволець Андрій, який без військового досвіду став командиром взводу, ділиться унікальним поглядом на війну. Це щира розповідь про шлях від боїв на Миколаївщині та в Соледарі до операцій на Курщині, а також про особливі стосунки з побратимами, яких він називає «мої козаки».
6. «За добу може бути 30 поранених»: бойовий медик про свій найбільший страх на війні
До війни — завідувач відділення екстреної допомоги у Полтаві, нині — начальник медпункту під Бахмутом. Колись Андрій Огеренко, а зараз «Каспер» каже, що після стількох побачених смертей навряд чи знову зможе надавати допомогу «мажорам», яких зазвичай привозить швидка у п’ятницю ввечері в першу міську лікарню. Ми поспілкувалися з ним під звуки артилерії у підвалі, який чоловік жартома називає домівкою.
Навіки в строю: історії героїв, які віддали життя за Україну
1. Останній бій Віктора Медяника. Документальний фільм памʼяті
Документальний фільм, створений із відео, які 24-річний Віктор «Мед» Медяник знімав на свій телефон. Це унікальна хроніка його шляху через найгарячіші точки — Бахмут, Соледар, Роботине — до останнього бою на Курщині. Фільм-присвята воїну, ультрасу, другу та сину. Дивіться історію Віктора Медяника, якому назавжди 24.
2. Від танців під ліхтарями до повітряних боїв: історія бойового льотчика з Криму Дениса Василюка
Це історія бойового пілота з Криму Дениса Василюка та його дружини Владислави. Це розповідь про велике кохання, яке не зламала війна, про відвагу в небі та незламний дух, що надихає навіть після трагічної загибелі героя 17 травня.
3. На таких як він трималося українське в Полтаві: пам’яті Юліана Матвійчука
Спогад про Юліана Матвійчука — активіста, засновника патріотичних акцій у Полтаві, учасника Революції Гідності, який одним із перших пішов на війну добровольцем у 2014 році. Історія людини, яка була серцем українського руху у своєму місті й до останнього подиху боролася за Україну.
4. За час війни його очі вицвіли — історія Саші Сокола, якому назавжди 24
Це розповідь сестри про Олександра «Сокола», якому назавжди залишилося 24. «Ми хочемо, щоб його пам’ятали», — каже вона. Це історія про те, як війна змінює людей, та про пам’ять, яка єдина може перемогти забуття.
Джерело інформації: Полтавська Хвиля