Всесвітній день обізнаності про хворобу Альцгеймера

У вересні відзначають Всесвітній місяць обізнаності про хворобу Альцгеймера, спрямований на підвищення інформованості про це серйозне нейродегенеративне захворювання, а також на підтримку пацієнтів і їхніх родин. Поширення інформації про хворобу є важливим кроком у подоланні її соціальних і медичних наслідків.

Про це розповідає Poltava Today

Масштаби проблеми: статистика та виклики

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, понад 55 мільйонів людей у світі страждають на хворобу Альцгеймера. В Україні, згідно з офіційною статистикою, під наглядом лікарів перебувають лише 13 680 пацієнтів із цим діагнозом станом на 2024 рік. Це свідчить про значну гіподіагностику, оскільки реальна кількість хворих може бути набагато більшою. Хвороба Альцгеймера вже визнана однією з найактуальніших медичних та соціально-економічних проблем сучасності, отримавши назву «епідемії XXI століття».

Новини за темою:

• Полтава у 2026 році перерахує найбільшу реверсну дотацію до держбюджету серед громад області
• Підсумки купального сезону у Полтаві: кількість відпочивальників та безпека на водоймах

Що варто знати про хворобу Альцгеймера

Хвороба Альцгеймера — це прогресуюче захворювання, що вражає нервову систему, призводячи до втрати пам’яті, зниження когнітивних функцій і труднощів у виконанні повсякденних дій. Найчастіше недуга виявляється у людей похилого віку, але трапляються й випадки ранньої форми серед молодших осіб. Вересень як місяць обізнаності допомагає поширювати знання про симптоми, важливість ранньої діагностики та підтримки, а також сприяє збору коштів на дослідження нових методів лікування.

“Хвороба Альцгеймера — це не просто «вікова забудькуватість», а серйозне захворювання, це виклик для суспільства, але завдяки обізнаності, дослідженням і підтримці ми можемо покращити життя хворих і наблизитись до ефективного лікування”.

Основними ранніми симптомами є труднощі із запам’ятовуванням нової інформації, проблеми з концентрацією, дезорієнтація у часі й просторі, зміни у поведінці та настрої. На пізніх стадіях додаються порушення мовлення, складності при виконанні простих завдань і навіть втрати розпізнавання близьких людей. При появі подібних ознак важливо звернутися до лікаря, оскільки своєчасна діагностика дозволяє покращити якість і тривалість життя хворого.

Серед основних факторів ризику — вік (особливо після 65 років), генетична схильність, серцево-судинні захворювання, діабет і низький рівень освіти. Запобігти хворобі повністю неможливо, однак здоровий спосіб життя, регулярна фізична та інтелектуальна активність, збалансоване харчування й контроль стану здоров’я можуть знизити ризик розвитку недуги.

Діагностика, лікування та підтримка родин

Для встановлення діагнозу застосовують нейропсихологічні тести, МРТ або КТ мозку, а також аналізи на біомаркери, такі як рівень бета-амілоїду у спинномозковій рідині. Фармакологічне лікування наразі є симптоматичним і дозволяє лише уповільнити прогресування хвороби. Нові підходи — наприклад, застосування моноклональних антитіл для видалення амілоїдних бляшок — демонструють позитивні результати, однак їхня вартість залишається високою, а доступність — обмеженою. Психосоціальна підтримка для пацієнтів і родин є надзвичайно важливою.

Хвороба Альцгеймера сильно впливає не лише на пацієнтів, а й на їхніх родичів і доглядачів. В Україні більшість хворих отримують терапію вдома, а догляд за ними здійснюють члени сім’ї, що призводить до емоційного вигорання, фінансових труднощів і значного фізичного навантаження. Особливо складним є догляд на пізніх стадіях хвороби, коли потрібна цілодобова увага. Підтримка сімей має охоплювати психологічні, інформаційні та, за можливості, професійні послуги.

Громадські організації, такі як Alzheimer’s Association, відіграють важливу роль у фінансуванні досліджень, наданні інформаційних ресурсів і підтримці пацієнтів та їхніх сімей. Вони організовують кампанії, спрямовані на зменшення стигматизації хвороби, а також благодійні заходи, наприклад «Прогулянки за Альцгеймер», для збору коштів на лікування та підтримку.

Головними викликами для науки залишаються недостатнє розуміння механізмів розвитку хвороби, відсутність ефективних ліків і потреба у збільшенні інвестицій у дослідження та вдосконалення ранньої діагностики. Підвищення обізнаності суспільства сприяє залученню волонтерів до клінічних випробувань і розвитку нових підходів до лікування.

Кожен може долучитися до Місяця обізнаності: вивчати інформацію про хворобу, брати участь у благодійних заходах, підтримувати ініціативи та вести здоровий спосіб життя, що допоможе зменшити ризики і поширити ідею профілактики серед оточення.

Джерело інформації: Полтава Today