Викладачі ПНПУ в Естонії: проєкт BEAUCOUP 2026

З 16 по 20 лютого 2026 року викладачі Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка здійснили навчальний візит до Естонії в межах проєкту Erasmus+ KA2 «Boosting Digital Excellence and Aptitude of Universities in the Countries of East Partnership (BEAUCOUP, 101 129 280)». Поїздку підтримали ректорка університету професорка Марина Гриньова, проректор з наукової роботи професор Василь Фазан та перший проректор доцент Олексій Гура. У складі делегації — професор Володимир Мокляк, професорка Олена Гнізділова та доцент Олександр Мамон.

Про це розповідає Poltava Today

Воркшопи та шкільні практики

Навчальний візит став інтенсивною програмою обміну досвідом: учасники взяли участь у воркшопі в Тартуському університеті, де в рамках сесії “EdTech Solutions in Estonia: Practical for Teaching Natural Sciences” ознайомилися з прикладними цифровими інструментами для викладання природничих дисциплін. Обговорювалися підходи до інтеграції EdTech-рішень у навчальні програми університетів-партнерів і способи підвищення практичної складової викладання.

Новини за темою:

• Дизайн-код Полтави: робоча група провела лише два засідання
• Автомобільний транспорт у Полтавській політехніці: шлях до інженерної кар’єри

Другий день програми був присвячений безпосередньому вивченню освітньої практики в школі: у гімназії міста Тарту Джоко делегація відвідала уроки математики, естонської та англійської мов, музики. Використання цифрових платформ у навчальному процесі, мотивовані учні та сучасна інфраструктура стали помітними прикладами повсякденної роботи школи. У другій половині дня учасники перейшли до професійного навчання: Анна Бейтане провела практичне заняття з розробки онлайн-курсів та забезпечення їх якості.

Академічні центри та інновації

Третій день поєднав академічну майстерність і цифрові інновації: ранкову частину відкрила екскурсія бібліотекою Тартуського університету — найбільшою академічною бібліотекою Естонії з близько 4 мільйонами книг, розвиненими цифровими базами даних та архівом DSpace для збереження результатів досліджень. Це показало важливість цифрової інфраструктури для наукової діяльності та доступу до знань.

У подальшій програмі Куллі Каллас провела сесію, присвячену цифровій компетентності та застосуванню штучного інтелекту в освіті. Далі учасники відвідали Науковий центр AHHAA — сучасний STEM-центр з практичними експонатами, науковим театром і планетарієм, де демонструвалися інтерактивні форми залучення школярів і студентів у наукову діяльність.

Четвертий день був насичений зустрічами та дискусіями в школі Püha Johannese Kool, де місцеві освітні практики поєднують високі академічні стандарти з турботою про розвиток особистості. Делегація провела відкриті бесіди з засновником закладу, педагогами та учнями, аналізуючи як державно-приватні партнерства і EdTech-рішення працюють у реальному шкільному середовищі.

Останній день програми розпочався в Центрі брифінгу електронної Естонії, де відкрито обговорювали цифрове управління, прозорість і роль технологій у формуванні довіри громадян. У Талліннському університеті делегація ознайомилася з лабораторією EDUSPACE, побачила практичні EdTech-інновації та спробувала робототехнічні демонстрації. Особливо цінною була відверта розмова зі студентами про цифрові компетентності — змістовна і неформальна дискусія про реальні виклики та очікування молоді.

Фінансовано Європейським Союзом. Жодна з організацій — ні Європейський Союз, ні Виконавче агентство з питань освіти та культури (EACEA) — не несе відповідальності за зміст цього видання

Пресслужба Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка

Джерело інформації: Полтава Today