Забезпечення житлом ВПО: проблеми та рішення в Україні

Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в Україні залишається надзвичайно гострим, попри впровадження низки державних програм. Двічі переселенка Ірина Нова, яка пережила втрату дому спочатку в Донецьку, а потім у Маріуполі, розповідає про складнощі, з якими стикаються переселенці, намагаючись отримати власне житло через державні механізми.

Про це розповідає Poltava Today

«Людина, яка офіційно працює, має право на доступне кредитування. Але зараз скористатися цим можуть не всі – у людей невисокі доходи», – поділилася Ірина Нова.

Згідно з даними громадської організації «Центр оцінки ризиків», у базі Міністерства соціальної політики налічується понад пів мільйона заявок від внутрішньо переміщених осіб, які потребують житла. Однак реальні житлові потреби вдалося задовольнити лише для кількох тисяч осіб, що свідчить про масштаб проблеми.

Новини за темою:

• Угорщина посилила опір вступу України до ЄС після заборони в’їзду військовим
• Сійярто звинуватив Зеленського в упередженості щодо Угорщини через заяви про дрони

Основні програми та результати їх впровадження

В Україні діє три основних механізми забезпечення ВПО житлом:

• Тимчасове житло – це приміщення для короткострокового проживання (до одного року) та соціальне житло, яке формують місцеві органи влади. Станом на кінець минулого року 23 099 ВПО перебували в черзі на отримання тимчасового житла, а за 2022–2024 роки таке житло отримали 4 236 осіб.
• Пільгове іпотечне кредитування – серед програм: позики для ВПО, які брали участь в АТО/ООС, «Житло для ВПО», програми Держмолодьжитла, кредити для індивідуального будівництва на селі та іпотека «єОселя». За цими програмами у 2022–2024 роках фінансування отримали лише 1 246 ВПО.
• Грошова компенсація – виплати за знищене чи пошкоджене під час війни житло (наприклад, через програму «єВідновлення»), кошти для ветеранів-переселенців та субсидія на оренду житла. З початку 2024 року субсидію на оренду отримали 72 родини, а ветерани за цей період отримали 4 079 компенсацій.

Аналітики відзначають, що саме надання тимчасового житла наразі залишається найбільш ефективним механізмом для забезпечення ВПО житловими умовами.

Недосконалість обліку та проблеми у системі

У період із січня 2022-го по серпень 2025-го до бази Мінсоцполітики подано 528 857 заяв із позначкою про необхідність житла. Однак з них закрито лише 63 потреби, а станом на серпень 2025 року активними залишаються 219 378 заяв. Водночас дані Міністерства розвитку громад суттєво відрізняються, що вказує на проблеми в системі обліку.

Дослідники звертають увагу на дублювання функцій між різними відомствами: Мінрозвитку відповідає за збір та аналіз інформації, а Мінсоцполітики – за ведення реєстру ВПО. Ця неузгодженість ускладнює процес визначення фактичної потреби в житлі.

Голова Рахункової палати Ольга Піщанська зазначила, що відомство рекомендувало надавати допомогу незалежно від рівня доходів переселенців, щоб уникнути несправедливості. При цьому у процесі розподілу житла спостерігається «рандомний вибір», після якого відбувається верифікація, що призводить до численних відмов.

Заступник міністра Мінсоцполітики Анатолій Комірний підкреслив необхідність оновлення системи обліку, яка створювалася ще на початку російської агресії у 2014–2015 роках. Він наголосив, що нинішній реєстр не відповідає потребам часу і вже розглядаються шляхи його модернізації.

За інформацією ДП «Інформаційно-обчислювальний центр», наразі в Україні налічується близько 4,6 мільйона ВПО. Однак дослідникам не вдалося отримати точні дані щодо кількості тих, хто реально потребує житла, адже різні відомства подають різну статистику. Недоліки системи обліку ускладнюють оцінку реальних потреб ВПО та створюють ризики неефективного використання бюджетних і грантових коштів.

Джерело інформації: Полтава Today