Полтавська міськрада: Імітація прозорості у бюджеті

У лютому 2024 року розпорядження Катерини Ямщикової про створення робочої групи з моніторингу витрат місцевого бюджету повинно було стати відповіддю на суспільний запит після корупційного скандалу. Натомість ініціатива швидко перетворилася на формальну демонстрацію прозорості, яка не дала реальних результатів і лише поповнила перелік неефективних проєктів міської ради.

Про це розповідає Poltava Today

За понад два роки робоча група з моніторингу бюджетних витрат збиралася лише двічі — обидва засідання відбулися у 2024 році. Зі змісту наданих копій протоколів випливає, що на жодному з тих зібрань не розглядали закупівлі Полтавської міськради, хоча основним завданням групи було виявлення корупційних ризиків у публічних закупівлях.

Новини за темою:

• У Піщанській громаді водій Fiat збив неповнолітню дівчину
• ЄС зобов’язується підтримувати тривалий мир для України на саміті в Брюсселі

Створення групи було прямо пов’язане з резонансом навколо переплат під час закупівлі дронів для військових. В. о. міського голови Катерина Ямщикова представляла робочу групу як інструмент контролю над закупівлями й зазначала, що на участь надійшло 32 заявки від громадськості. Багато охочих витратили час, щоб долучитися до антикорупційної ініціативи, яка фактично не отримала належної підтримки від міської влади.

Допис Катерини Ямщикової за 28 лютого 2024 року

Організаційні проблеми та зміна керівництва

До складу групи ввійшли депутати міськради від усіх фракцій, представники поліції та Бюро економічної безпеки. Головою призначили першого заступника начальника Полтавської районної адміністрації Дмитра Задворкіна. За його словами, відбулося два настановчих засідання, після чого він склав повноваження через зайнятість на основному місці роботи. Після відставки голови міськрада фактично самоусунулася від організації подальшої діяльності групи.

Замість відкритого розслідування або системного аудиту закупівель, посадовці міськради почали брати участь в альтернативних зустрічах — зокрема у засіданнях групи «Прозорість і підзвітність» при Полтавській ОВА, де здебільшого доводиться виправдовувати факти завищення цін, а не виправляти процедурні помилки.

Кадрові рішення та зовнішнє фінансування

У червні минулого року секретарка міської ради Катерини Ямщикової отримала радницю з питань прозорості, підзвітності та доброчесності — полтавську експертку Дар’ю Маліннікову з «Інституту аналітики та адвокації». Її роботу фінансувала Антикорупційна ініціатива ЄС зі щомісячною оплатою близько €1,6 тис. Проте радниця залишалася закритою для коментарів, і відсутня офіційна інформація про тривалість її перебування на посаді.

У жовтні на цю ж посаду призначили Катерину Шуварську, співзасновницю тернопільської ГО «Центр економічного зростання ЛРХаб». Як і попередниця, вона практично не коментує своє призначення, а її роботу також фінансують з коштів європейських платників податків.

Такий підхід — зовнішнє фінансування посад і одночасна відсутність прозорої комунікації — створює враження, що антикорупційні інструменти використовують радше для імітації діяльності, ніж для системних змін у процедурах закупівель і контролі.

Прикладів подібної недієвості в міськраді чимало. Серед них:

• Дизайн-код міста: робочу групу анонсували з помпою, але за півтора року вона провела лише два зібрання; практичного результату немає, а рекламні конструкції й далі псують зовнішній вигляд міста.
• Розвиток транспортних мереж: група з цієї теми зібралася лише один раз за два роки, а основна діяльність полягала в частій зміні її складу.

Загалом антикорупційна політика Полтавської міської ради залишається на низькому рівні. Рік тому Національне агентство з питань запобігання корупції провело планову перевірку міськради й зафіксувало низку корупційних ризиків у сфері публічних закупівель, а антикорупційний сектор у раді практично не функціонує.

Дослідження Transparency International Ukraine також демонструють слабкі позиції міськради у питаннях відкритості й цифровізації: громада отримала нуль балів за розвиток системи відкритих даних та опинилася на дні рейтингу щодо впровадження електронних сервісів. Полтава неодноразово потрапляла до категорії «непрозорих міст» у дослідженнях 2023 та 2024 років.

Підсумок ситуації в Полтавській міській раді можна сформулювати так: замість системної роботи над процедурними дефіцитами і контролем публічних закупівель влада застосовує технологію «випускання пари» — демонструє створення робочих органів і публічні ініціативи, які згодом перетворюються на бездіяльну формальність.

Джерело інформації: Полтава Today