Онлайн-лекція про Симона Петлюру в Хартія-хаб Полтава

У просвітницькому просторі Національної гвардії України «Хартія-Хаб Полтава» відбулася онлайн-лекція «100 років без Симона Петлюри». Спікер — київський історик, дослідник Української революції 1917–1921 років Олександр Кучерук. Модерував відеоміст «Київ–Полтава» представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

Про це розповідає Poltava Today

Про виставку «Шлях героїв»

Кучерук запросив полтавців відвідати масштабну експозицію «ШЛЯХ ГЕРОЇВ. Пам’яті Симона Петлюри» у Національному музеї історії України, де зібрано численні речі та документи, що ілюструють перебіг визвольних змагань першої чверті XX століття.

Новини за темою:

• Ранкова атака дронів: уламки збитих БпЛА пошкодили двори на Полтавщині
• 8 березня обмежать водопостачання на семи вулицях Подільського району Полтави

«Експозиція сформована з експонатів колекції Військово-історичного музею та архіву Української вільної академії наук (УВАН) у Канаді. Українська еміграція десятиліттями зберігала їх для того, щоб передати Україні після відновлення незалежності. Відповідно до „Заповіту“ засновників Військового музею колекція надійшла до Національного музею історії України. Повернення цієї спадщини стало подією історичного масштабу — йдеться не лише про музейні предмети, а про відновлення цілісності української пам’яті. На виставці представлено завдяки залученню „канадського“ архіву понад 1500 документів, світлин і предметів, які ілюструють перебіг визвольних змагань першої чверті 20 століття. Це особисті речі видатних військових і політичних діячів доби Української революції 1917–1921 років, зокрема друкарська машинка „Корона“, що належала Симону Петлюрі, старшинський багнет генерал-хорунжого Армії УНР Володимира Сальського, деталі одностроїв Євгена Коновальця та Андрія Мельника. Особливе місце в експозиції посідають бойові знамена Армії УНР, як-от прапор штандарт 2-го Уманського полку Кінних Запорожців „На смерть за Україну“, а також військові нагороди, стрілецькі поштівки, оригінальні світлини Армії УНР тощо. Привертає увагу колекція робіт Миколи Битинського — відомого геральдиста, графіка, художника, поета, дослідника, автора спогадів про перебіг визвольних змагань. На виставці продемонстрована велика збірка його робіт із геральдики, дизайну військових нагород, української військової уніформи, військових печаток, дизайн друкованих видань та багато іншого. Більшість експонатів представлено в незалежній Україні вперше»

Під час лекції Кучерук детально висвітлив політичні передумови терористичного акту проти голови Директорії та Головного отамана військ УНР Симона Петлюри, діяльність української політичної еміграції в міжвоєнній Європі та міжнародний резонанс убивства. Історик звернув увагу на використання цієї трагедії в інформаційній і політичній боротьбі проти українського визвольного руху, зокрема на втручання московських сталінських спецслужб.

Останні дні і вбивство в Парижі

Кучерук розповів про останні дні життя Петлюри: 25 травня 1926 року голова Директорії пообідав у бульйонній, а потім зайшов у книжкову крамницю, де зупинився переглядати видання. До нього підійшов чоловік, згодом ідентифікований як Самуїл Шварцбард, який, як зазначали поліцейські протоколи, був без головного убору. Шварцбард звернувся українською: «Ви Петлюра?» і вистрілив із пістолета фірми Melior упритул. Пораненого доставили до лікарні «Шаріте», де через тяжкість поранень Петлюра помер у 47 років; там також відбулося перше прощання, а тіло передали на експертизу. Через рік після загибелі українські емігранти викупили меблі з номера, в якому мешкав Петлюра, і передали їх до бібліотеки імені Симона Петлюри.

У лекції також розглядали перебіг судового процесу над Шварцбардом та те, як убивство впливало на міжнародну політику й інформаційний простір міжвоєнної Європи.

Модератор публічної лекції Олег Пустовгар наголосив на значенні пам’яті про Петлюру для сучасної України. Він навів заяву керівника офісу Президента Кирила Буданова: «Повернення на рідну землю праху Головного отамана військ УНР Симона Петлюри, чия могила зараз знаходиться в Парижі, розглядається українською владою та істориками як прямий обов’язок перед нашою історією та відновлення історичної справедливості»,—заявив Кирило Буданов.

Пустовгар також підкреслив тісний зв’язок Петлюри з Полтавою і закликав міську та обласну владу активізувати процес спорудження пам’ятника: «Симон Петлюра повертається в нашу національну пам’ять, йому чільне місце у Національному Пантеоні. Він прожив половину свого життя у Полтаві. Полтава — місто Петлюри, тож Голова Директорії УНР неодмінно повернеться у рідне місто у бронзовому монументі. Закликаю міську та обласну владу інтенсифікувати процес спорудження пам’ятника Симонові Петлюрі у Полтаві».

Наприкінці заходу присутні могли поставити питання спікерам і обговорити роль Симона Петлюри в сучасній українській історичній пам’яті, зокрема в контексті формування Українського Національного Пантеону та ініціатив щодо пам’ятника у Полтаві.

Представництво УІНП в Полтаві

Джерело інформації: Полтава Today