«Графіки не працюють»: енергетик розвіяв міфи про відключення світла

Українці живуть в умовах дефіциту електроенергії, проте суспільство досі повниться чутками та теоріями змови. Ми розпитали енергетика: чому одні будинки «світяться» цілодобово, чи продає Україна електрику за кордон і чому енергію з атомних станцій не можуть передати в усі регіони рівномірно?

Ілюстративне фото. Джерело: Getty Images

«Полтавська хвиля» поспілкувалася з енергетиком «Укренерго», щоб отримати відповіді на питання, які хвилюють українців.

Міф №1: «Ми продаємо електрику в Європу, тому сидимо без світла»

Експерт категорично заперечує найпоширенішу тезу у соцмережах. Він зазначив, що Україна зараз є імпортером, а не експортером.

«Ми набагато більше купуємо електроенергії, ніж вона йде від нас. Так, існують технічні перетоки, адже наша система об’єднана з європейською, але загальний баланс — на користь імпорту в Україну. Ми постійно “винні” електроенергію», — пояснює фахівець.

Європейська енергосистема наразі стабілізує українську. Частота струму утримується на рівні 50 Гц саме завдяки допомозі партнерів.

Міф №2: «У сусіда світло є, бо він “комусь заплатив”»

Ситуація, коли один будинок сидить у темряві, а сусідній сяє вікнами, дратує багатьох. Проте причина в технічній схемі мереж.

Графіки складає «Полтаваобленерго», але вони обмежені можливостями обладнання. Якщо житловий будинок підключений до тієї ж лінії, що й об’єкт критичної інфраструктури (лікарня, котельня, насосна станція), вимкнути його окремо неможливо.

«Щоб відключити таких споживачів, треба прокладати нові кабелі та ставити додаткові вимикачі. Це потребує часу і ресурсів. Дистанційно це зробити неможливо, а ганяти бригади для ручного вимкнення кожного будинку — нереально», — коментує енергетик.

Міф №3: «На Заході України світло не вимикають, страждає лише Центр»

Енергосистема України єдина, але її «пропускна здатність» не безмежна. Генерація (наприклад, з Рівненської чи Хмельницької АЕС) є, але передати цю потужність у дефіцитні регіони (наприклад, у Харків чи Полтаву) у повному обсязі неможливо через пошкоджені високовольтні лінії.

Мережі просто не витримають перевантаження. Тому навіть якщо на заході країни є надлишок енергії, він фізично не може дійти до споживача в центрі чи на сході через «вузькі місця» в системі.

Міф №4: «Відключення світла не зменшують навантаження на енергосистему»

За словами енергетика, загальний баланс в енергосистемі залишається позитивним через відключення окремих споживачів, навіть у момент підключення  всіх електроприладів. Найбільше значення має не короткочасний сплеск після увімкнення, а те, що електроенергію вимикають у години пікового споживання — вранці та ввечері. Саме в ці періоди система зазнає найбільшого навантаження. Крім того, значна частина відключень припадає на ніч, коли більшість людей спить і не користується потужними електроприладами. У підсумку економія перевищує витрати під час повторного підключення.

Міф №5: «Стрибки напруги — це провина енергетиків»

Низька або надто висока напруга у мережі може зʼявлятися через дисбаланс між генерацією та споживанням у мережах.

У деяких районах електроенергії виробляється менше, ніж споживається, в інших — навпаки. Наприклад, у сонячні дні зростає генерація від СЕС, але передати її на великі відстані не завжди можливо.

Міф №6: «Чому енергетики швидко не ремонтують енергосистему»

Найбільша проблема в енергосистемі — це відсутність генерації через пошкодження ТЕС та ГЕС. Обладнання збирають буквально по частинах:

«Десь побили в одному місці, десь в іншому. З двох розбитих агрегатів ми намагаємося зібрати один робочий. Працюємо цілодобово, люди — справжні герої. Допомога з Європи йде (Швейцарія, Норвегія), але цього все одно недостатньо», — зізнається енергетик.

Прогнози щодо повного відновлення давати складно. Все залежить від нових атак ворога. Проте енергетики запевняють: роблять усе можливе, щоб утримати систему.

Нагадаємо, як вимикають електрику на Полтавщині 27 січня 2026 року.

Також ми розповідали, що девʼять котелень Полтави підпадають під графіки відключень світла.

Джерело інформації: Полтавська Хвиля