Операція Вівальді. Успіх ЗСУ на Донбасі
Ключовою особливістю операції Вівальді стало безпрецедентне використання безпілотних систем.
Військова операція Вівальді — це масштабна контрнаступальна кампанія Збройних Сил України в Донецькій області, зосереджена в районі Лимана та межиріччі Нітріуса і Чорного Жеребця. Операцією керує командувач Третього армійського корпусу ЗСУ Андрій Білецький, який нещодавно також очолив новостворене оперативно-тактичне угруповання Центр для оборони Слов’янська та Краматорська.
Етапи операції
Про операцію публічно повідомили 15 вересня 2026 року, проте її розгортання відбувалося у кілька фаз:
– Перший етап (травень – червень 2026 року): Проходив в умовах інформаційної тиші. Головним завданням було знищення російських осередків інфільтрації та зрізання виступу військ РФ, які намагалися просунутися до Святогірська. У липні Третій армійський корпус вибив підрозділи 25-ї армії РФ з Лимана (за винятком південно-східних околиць) та зупинив 20-ту армію РФ, що просочилася до річки Оскіл.
– Другий етап (серпень – вересень 2026 року): Українські сили перейшли у наступ на флангах російського угруповання. Основні бойові дії змістилися до річки Чорний Жеребець, за яку ЗСУ поступово відтісняють противника, перерізаючи логістичні маршрути ворога.
Деокуповані території
Загалом у межах операції Вівальді українські військові повернули під свій контроль територію площею 125 км², з яких 50 км² було безпосередньо деокуповано. Лише під час другого етапу контрнаступу ЗСУ повернули 40 км² території.
Збройні Сили України звільнили та зачистили низку населених пунктів:
– Шандриголове;
– Дерилове;
– Ярову;
– Новоселівку;
– Середнє.
Крім того, українські військові встановили повний контроль над селищем Дробишеве.
Тактичні інновації та застосування дронів
Ключовою особливістю операції Вівальді стало безпрецедентне використання безпілотних систем. Під час штурмових дій попереду української піхоти завжди йдуть повітряні безпілотники (БпЛА) та наземні роботизовані комплекси (НРК).
За словами Андрія Білецького, Третій армійський корпус став першим у світі підрозділом, який розпочав десантування наземних роботизованих комплексів. Українські важкі бомбери доставляють наземні НРК-камікадзе на глибину понад 10 кілометрів у тил противника, забезпечуючи вогневу перевагу та збереження життів піхотинців.
Подальші плани українського командування не розкриваються, однак паралельно з розвитком успіху на Лиманському напрямку ЗСУ посилюють позиції південніше. До центральної частини Донбассу, зокрема в район Рай-Олександрівки, перекинуто резерви (включно з 46-ю аеромобільною бригадою) для проведення контратак та стримування російського наступу на Дружківку та Краматорськ.
Читайте Korrespondent.net в Google News
Джерело інформації: Korrespondent Net