Полтава у рейтингу прозорості публічних фінансів

Transparency International Ukraine у межах проєкту «Прозорі міста» оприлюднила результати дослідження готовності міст до інтеграції з ЄС за субіндексом «Публічні фінанси» Євроіндексу міст.

Про це розповідає Poltava Today

Експерти вимірювали не обсяг коштів у бюджетах, а прозорість, доступність та ефективність їх управління. Рейтинг складається з двох ключових вимірів: відкритості — наявність і доступність інформації на офіційних ресурсах та публікація документів, і ефективності — якість бюджетного планування, рівень конкуренції на Prozorro та успішність аукціонів.

Новини за темою:

• У Полтаві водійка Hyundai i30 врізалася в електроопору: подробиці аварії
• Ексслідчого з Полтави заочно засудили до 15 років за держзраду в Криму

Оцінювання охопило 11 обласних центрів і столицю за 40 індикаторами. Середній бал по вибірці виявився доволі низьким — 44,4%. Найвищі результати показали Дніпро (60 балів), Луцьк (57 балів), а також Київ і Хмельницький (по 52 бали).

Полтава посіла передостаннє місце з 24 балами, випередивши лише Чернігів (21 бал) і залишившись позаду Харкова (25 балів). Найсуттєвіші втрати балів сталися через інформаційну складову: доступність даних про бюджетні та закупівельні питання місто оцінено лише в 2 бали з 46 можливих — виконано тільки 1 критерій із 20. Автоматизована частина оцінювання, тобто аналіз даних із державних систем, принесла місту 22 бали з 54.

Методика та загальні висновки

Якщо відійти від чисто технічних індикаторів, картина така: місто акумулює кошти і загалом має прийнятні показники планування доходів, але не забезпечує системної, зручно структурованої та доступної комунікації з громадою. Через це пересічному громадянину, журналісту або навіть депутату дуже складно дізнатися, чи профінансовано конкретний захід у тій чи іншій міській програмі.

Нижче наведено детальний аналіз ключових показників Полтави згідно з оцінюванням, адаптований для практичного сприйняття.

Детальний зріз показників Полтави

• Відкритість інформації на сайті міськради (0 балів): На оновленому в минулому році офіційному сайті немає окремого, структурованого розділу, присвяченого місцевому бюджету. На головній присутнє лише посилання з віджетом на сторінку Полтави в OpenBudget. Частина детальних даних доступна, але розпорошена, відсутній єдиний «вхід» до бюджетної інформації, що ускладнює пошук для непідготовленого користувача.

• Громадські слухання та обговорення (0 балів): Формально механізм обговорень існує, зауваження приймаються, проте анонси і самі процедури не мають належної публічності. Інформацію про такі події важко знайти на сайті, що робить залучення громадськості декларативним, «для галочки».
• Бюджетне сальдо та профіцит (2 бали): Полтава — єдине місто у вибірці, яке завершило 2025 рік із профіцитом майже 150 млн грн. Однак повторюваний річний профіцит, спричинений значними залишками невикористаних коштів, більше вказує на проблеми з плануванням і освоєнням бюджету: кошти залишаються невикористаними та втрачають купівельну спроможність через інфляцію. На практиці наприкінці року фактичні залишки «підганяють» під план, створюючи ілюзію виконання намічених показників.

• Точність планування доходів і видатків (10 балів): Аналітики зафіксували мінімальні відхилення від плану — 2,16% за доходами та 3,97% за видатками. Проте така «математична» точність не усуває хронічної проблеми, коли в цільових програмах прописані «віртуальні» фінанси, які не підкріплені реальними видатками в бюджеті.
• Налаштування ієрархії замовників у BI Prozorro (2 бали): Формальна вимога виконана, але її практична цінність мінімальна: ієрархія налаштовується вручну через кореспонденцію з адміністраторами аналітичного модуля, вона неповна і немає регулярного обов’язкового звітування щодо її оновлення.
• Наповнення порталу Open Budget (0 балів): Ключових документів бракує: жоден головний розпорядник міськради не оприлюднив паспорти бюджетних програм та відповідні звіти, відсутня повна структура розпорядників.
• Рівень конкуренції на закупівлях (0 балів за залучення): Середня кількість учасників на торгах становить лише 1,81. За цією цифрою прихована серйозна проблема: більшість значних за вартістю та стратегічно важливих для міста тендерів відбувається без реальної конкуренції.

• Управління майном через Prozorro.Продажі (4 бали): Частка успішних торгів у напрямі малої приватизації та оренди доволі висока, але загальна кількість комерційних пропозицій від бізнесу низька.
• Земельні торги (0 балів): Дослідження зафіксувало відсутність використання окремої системи для земельних аукціонів. Насправді місто застосовує платформу для оренди та приватизації землі, тож нульова оцінка, ймовірно, є результатом технічної помилки в методиці або наборі даних.

• Видатки на утримання апарату управління (0 балів): Частка таких витрат у загальному фонді бюджету стабільно вища за середні показники інших обласних центрів, що також негативно впливає на загальну прозорість і ефективність використання ресурсів.

У підсумку реальний стан справ у місті зрозуміти надзвичайно складно: хто і як розподіляє кошти, чи профінансовано конкретні заходи у міських програмах — ця інформація доступна лише обмеженому колу осіб. Відсутність структурованої та доступної інформації суттєво обмежує можливості контролю навіть для депутатів міської ради.

Раніше експерти також перевіряли, як Полтава та інші великі міста забезпечують відкритість на своїх вебсайтах, використовують електронні сервіси та відкриті дані, що є частиною ширшої оцінки готовності до євроінтеграційних стандартів у сфері публічних фінансів.

Джерело інформації: Полтава Today