Відсутність системного управління під час війни: як Україна прогавила російські реактивні “Шахеди”

Ще у травні 2023 року аналітики зі структур ЗСУ готували закриті записки для профільних відомств із чітким попередженням: росіяни форсують розробку й масштабування реактивних засобів повітряного нападу (реактивні “Шахеди”). Проте реакція української системи виявилася нульовою. 

Про це Texty.org розповів розповів один з офіцерів ЗСУ.

За його словами у поданих закритих записках детально вказувалося, куди рухається російський військово-промисловий комплекс, які технологічні барʼєри він долає і чому на це потрібно реагувати негайно або дипломатичним тиском, або ударами по ворожих виробництвах.

На думку українського офіцера є декілька ключових причин, чому військово-політичне керівництво України проігнорували небезпеку. 

Системні збої управління, психологічні пастки та бюрократична глухота

У високих кабінетах роками жило небезпечне переконання, ніби росіяни – це суцільні “роздовбаї”, технологічно відсталі й не здатні на системний інженерний ривок. Коли аналітики кричали про технологічний прорив ворога, спрацьовувала внутрішня захисна реакція: “Та вони не зможуть, у них руки з ж*пи”.

Також спрацювала бюрократична глухота, або, як її називають наші західні партнери, “синдром Кассандри”: між “написати експертну записку” і “прийняти вольове рішення” лежить прірва.

Військове керівництво України звикло мати справу з традиційними операціями на фронті й просто не чуло попереджень про мікроелектроніку, високоточні верстати та ланцюжки постачання в глибокому тилу ворога.

Наслідки атаки на Київ у ніч на 1 жовтня / Фото: ДСНС України

Кабінетна інертність: система заточена не на стратегічне упередження

Офіцер ЗСУ зазначив, що вже не перший рік у засобах повітряного нападу ініціатива не на нашому боці.

Ми постійно реагуємо на те, що створює противник, бо система заточена лише на гасіння пожеж тут і зараз, а не на стратегічне упередження.

Профільні військові аналітики та інженери констатують наслідки цієї кабінетної інертності. Поки керівництво ігнорувало застереження, фронт зіткнувся з кількома критичними проблемами:

• колапс мобільних груп. Традиційні мобільні вогневі групи з кулеметами фізично не встигають реагувати на повітряні цілі, що йдуть на реактивній тязі (двигунах Telefly JT80) зі швидкістю, близькою до швидкості крилатих ракет. До того ж дрони залітають на висоту, до якої ствольна зброя дістати майже не спроможна. А якщо на кожен такий дрон витрачати дефіцитні зенітні ракети, це матиме руйнівний вплив на економіку. І, власне, ніяких ракет не вистачить – їх і так мало;
• безпорадність РЕБ. Перехід ворога на захищену цифрову навігацію став несподіванкою для тих, хто роками закладав в армійські замовлення України колись ефективне обладнання і не міг уявити, що воно швидко застаріє. 

Запізнілі спроби наздогнати

На жаль, Україна змушена наздоганяти РФ у сегменті масових далекобійних і реактивних засобів.

На початку повномасштабного вторгнення пріоритетом була базова номенклатура: артилерія, снаряди, ППО близької дії, а кошти на масштабні інноваційні проєкти виділялися із запізненням. Керівництво ЗСУ та Міноборони вчасно не замовили наукові розробки, які дали б змогу випускати реактивні дрони-перехоплювачі. Відповідно ніхто не напрацьовував протидію реактивним “Шахедам”. Гроші в держави на такі розробки є, а от час на війні – катастрофічно дефіцитний ресурс. І ми його втратили через сліпоту керівництва.

Атака РФ по Південному мості у Києві

На думку офіцера ЗСУ саме через відсутність стратегії та планомірної роботи влади, Україна має незадовільні показники перехоплення масованих російських атак та змушена закривати дірки в авральному режимі, роблячи замовлення на виготовлення бодай чогось. Навіть якщо не брати до уваги наші втрати від влучань, це дорожче, ніж планомірна робота.

Читайте також: Загинула жінка, ще двоє людей поранені: у поліції розповіли про наслідки влучання у багатоповерхівку

Раніше “ВК” повідомляв, що росіяни знов вдарили по Південному мосту в Києві.

Джерело інформації: агентство “Великий Київ”