Український досвід може допомогти у розблокуванні стратегічних проток: деталі
Фото: дрони допоможуть у розблокуванні стратегічних морських проток (Getty Images)
Український досвід може допомогти у розблокуванні стратегічних морських артерій для світового судноплавства, використовуючи знання, набуті у 2022 році.
Про це йдеться у матеріалі РБК-Україна “Ормуз – тільки початок? П’ять “вузьких місць” планети, де можна зруйнувати світову економіку”.
Читайте також: Україна готова відправити кораблі в Ормузьку протоку, – The Times
Нові кризи в Баб-ель-Мандебі чи Малакці можуть виникнути рано чи пізно. Не кажучи вже про Ормузьку протоку, де повноцінне судноплавство досі не відновлене. Проте головне питання не в тому, де станеться наступне загострення, а в тому, що з ним робити.
У такому випадку Україна може запропонувати світу унікальний досвід, адже сама пройшла через морську блокаду Росії у 2022 році.
В Ормузі Іран використовує той самий набір засобів, якому ЗСУ навчилися протидіяти в морському просторі між Одесою та островом Зміїним: дрони, міни та ракети. Але на відміну від минулих років, успіх операцій з деблокади тепер залежить від мінімізації розмірів суден.
“Головне в такому тісному районі самому не стати ціллю. Це актуально для будь-яких кораблів чи катерів довжиною понад 40 метрів”, – зазначив Андрій Риженко, капітан першого рангу запасу, заступник начальника штабу ВМС ЗСУ у 2004-2020 рр.
За його словами, традиційні мінно-тральні судна стали надто вразливими для сучасних засобів ураження.
“Навіть 15 років тому НАТО розглядало ці кораблі лише для конфліктів низької інтенсивності, і вони завжди перебували під прикриттям берегових систем ППО”, – додає він.
В умовах великої війни такі судна будуть знищені ще на підході. Це одна з причин, чому США досі не взялися за повноцінне розмінування Ормузької протоки.
Саме тому більш дієвою може бути концепція “флоту роботів”. Деблокування та патрулювання сьогодні можливі лише за допомогою безпілотних систем – повітряних, надводних та підводних.
Київ уже має ці компетенції і готовий ними ділитися. Проте чи стане “український стандарт” світовим, тепер залежить не тільки від техніки, а й від політичної волі партнерів.
Джерело інформації: РБК Україна