Зустріч Трампа, Путіна і Сі Цзіньпіна в Китаї: що про неї відомо і чи говоритимуть про Україну

Фото: Сі Цзіньпін, Дональд Трамп, Володимир Путін (колаж РБК-Україна) Додати як бажане джерело в Google

У четвер, 19 листопада, у китайському Шеньчжені на полях саміту лідерів АТЕС відбудеться безпрецедентна тристороння зустріч президента США Дональда Трампа, голови КНР Сі Цзіньпіна та російського диктатора Володимира Путіна. Лідери трьох держав уперше в сучасній історії сядуть за один стіл у такому форматі.

РБК-Україна зібрало головне про майбутні переговори, чи є серед тем Україна та які побоювання виникають у Європи.

Напередодні тристороннього саміту Путін і Сі Цзіньпін вже провели окремі двосторонні переговори, а сама підготовка до зустрічі супроводжується плутаниною довкола порядку денного, дипломатичними маневрами навколо України та гучним ударом Сил оборони по Кримському мосту.

Головні теми та плутанина з порядком денним

Початково в адміністрації Дональда Трампа заявляли, що ключовим питанням зустрічі стане контроль над ядерними озброєннями та нерозповсюдження ядерної зброї.

Помічниця прессекретаря Білого дому Олівія Вейлс зазначала, що переговори розглядають лише як “відправну точку” для подальшого діалогу між трьома найбільшими ядерними державами світу – без очікувань на будь-які угоди чи скорочення арсеналів. Серед інших можливих тем називали війну в Ірані та ситуацію навколо Північної Кореї.

Водночас довкола самого формату й порядку денного виникла суперечлива інформація.

Речник російського диктатора Дмитро Пєсков стверджував, що порядок денний зустрічі вже погоджено, хоча низка питань ще “уточнюватиметься по ходу”. Помічник Путіна Юрій Ушаков заявив, що Росія і Китай нібито внесли пропозиції щодо тексту підсумкової заяви та чекають на відповідь США.

Втім, за даними Financial Times, глави трьох держав насправді не затвердили перелік питань, тож саміт пройде без заздалегідь узгодженого порядку денного.

Як пише Bloomberg, на тлі внутрішньополітичних проблем, зокрема поразки республіканців на виборах в США, Трамп може використати зустріч, щоб продемонструвати міжнародний вплив і зміцнити образ сильного лідера на світовій арені.

Сі Цзіньпін і Володимир Путін зустрілися у Шеньчжені 18 листопада (Getty Images)

Видання зазначає, що це нетипово для Сі Цзіньпіна, який зазвичай віддає перевагу строго регламентованим переговорам. У МЗС Китаю своєю чергою назвали саміт “новаторським” і заявили, що лідери проведуть поглиблений обмін думками щодо “забезпечення миру та стратегічної стабільності”.

Чи буде серед тем війна в Україні?

Окремою інтригою залишається українське питання. Спершу в Білому домі стверджували, що російське вторгнення в Україну на тристоронній зустрічі не порушуватимуть.

Проте перед відльотом до Азії 16 листопада Дональд Трамп особисто змінив акценти, заявивши, що планує обговорити війну РФ проти України.

“Також поговоримо про… мою улюблену тему. Україна. Україна і Росія втрачають 25 тисяч солдатів щомісяця. Тож ми поговоримо і про це”, – сказав президент США.

За даними FT, через небажання Пекіна відігравати помітну дипломатичну роль у війнах в Україні та на Близькому Сході, лідери можуть уникнути змістовного обговорення цих тем у тристоронньому форматі.

Крім того, немає впевненості щодо окремих двосторонніх переговорів Трампа і Путіна на полях саміту АТЕС. Кремль допускає таку зустріч. Сам президент США заявляв про готовність зустрітися за можливості.

“Я не знаю, (чи відбудеться двостороння зустріч – ред.), але я б її провів. Якщо це можливо, я б це зробив”, – сказав ЗМІ глава Білого дому.

Водночас, за даними The Wall Street Journal, Путін хоче використати зустріч для обговорення завершення війни в Україні.

Також очікувалося, що спецпосланці президента США Віткофф і Джаред Кушнер, які активно займаються переговорами щодо врегулювання війни в Україні, мали увійти до складу американської делегації на переговорах у Китаї. Однак вже з’явилися повідомлення, що вони не будуть присутні у Шеньчжені.

Як сказав спецпредставник Путіна Кирило Дмитрієв, Віткофф і Кушнер “залучені до окремих переговорів із європейськими партнерами щодо майбутньої архітектури безпеки в Європі”.

Як минула зустріч Сі Цзіньпіна та Путіна

У середу, 18 листопада, за день до зустрічі з Трампом, Путін і Сі Цзіньпін провели двосторонні переговори в Шеньчжені, які тривали понад дві години. Обидва лідери заявили про єдність та говорили про формування “багатополярного світу”.

Очільник Кремля назвав Сі Цзіньпіня “другом”, заявив про роботу “спина до спини” та похвалився зростанням турпотоку на 43% завдяки безвізовому режиму з КНР.

Також він традиційно вигадав “економічні успіхи” РФ, заявивши про нібито зростання ВВП на понад 10% та “контрольовану інфляцію” (промовчавши про атаки на російські НПЗ та пошкодження Кримського мосту).

https://t.me/RBC_ua_news/212406

Лідер Китаю назвав відносини Пекіна і Москви “стійкими” та незалежними від мінливої геополітичної ситуації, наголосивши на “відповідальності великих держав” за демократизацію міжнародних відносин.

Про війну РФ проти України, яку офіційно Пекін називає “українською кризою”, Сі Цзіньпін публічно не висловився, принаймні публічно.

Втім, за словами Пєскова, Путін та Сі Цзіньпін обговорили тему врегулювання війни в Україні. Російський диктатор розповів лідеру Китаю про контакти з посланцями президента США Віткоффом та Кушнером у Москві.

Своєю чергою Трамп у середу, 18 листопада об 11:00 (за київським часом) прибув до китайського Шеньчженя. Сі Цзіньпін особисто зустрів його біля літака.

У Кремлі тим часом анонсували, що Путін і Трамп побачаться сьогодні на урочистому прийомі в Шеньчжені.

Удар по Кримському мосту як сигнал перед самітом

В ніч на 16 та 17 листопада, Сили оборони України завдали ударів по Кримському мосту. Внаслідок атак обвалилася одна арка, автомобільний проліт під нею та було пошкоджено залізничну частину.

Як пише The Times із посиланням на українського офіцера, який брав участь в операції, атаку запланували як символічний жест перед самітом АТЕС, щоб продемонструвати слабкість Путіна та поставити його в незручне становище перед Сі Цзіньпіном й Трампом.

Крім того, операція мала важливий технологічний підтекст. Україна вперше використала безпілотники як ретранслятори відеосигналу для наведення ракет, довівши здатність проводити складні атаки автономно – попри нещодавні обмеження з боку США на використання систем зв’язку Starlink та Starshield.

Побоювання Європи: ризик кулуарних домовленостей

Як повідомляє CNN, у європейських столицях із тривогою стежать за самітом у Шеньчжені. Попри те, що гучних проривів від офіційної частини не очікують, дипломати побоюються кулуарних домовленостей за зачиненими дверима.

Головні ризики, які бачать у ЄС:

  • Вихід Путіна з ізоляції: сам факт зустрічі за одним столом із лідерами США та Китаю повертає російського диктатора в центр світової дипломатії.
  • Тиск на Київ замість Москви: європейські чиновники стурбовані, що Трамп може прийняти російське трактування ситуації на фронті й схилятиме Україну та Європу до невигідних поступок, що лише дозволить Кремлю затягнути війну.
  • Позиція Пекіна: хоча дехто сподівається на посередницьку роль Китаю, стратегічні інтереси Сі Цзіньпіна не допускають поразки Росії.
  • Неоднозначні сигнали Вашингтона: занепокоєння в Європі посилили нещодавні кроки адміністрації США, зокрема обговорення можливої закупівлі російського дизпалива, перебої в обміні розвідданими й роботі Starshield в Україні, а також закриті дипломатичні місії Віткоффа та Кушнера.

За інформацією Axios, союзники Вашингтона остерігаються, що зустріч створить враження домовленостей трьох лідерів про поділ світу на сфери впливу. Деякі співрозмовники видання називали такий сценарій “Ялтою 2.0”, згадуючи конференцію 1945 року, яка вплинула на післявоєнний устрій Європи.

“Ми знаємо, що кожного разу, коли президент Трамп розмовляє з Путіним або зустрічається з ним, це обертається поганими новинами для України та Європи. Ми готуємося до всього”, – сказав виданню один із європейських дипломатів.

Джерело інформації: РБК Україна

Зараз читає цю новину: 14
Вам також можуть сподобатися
Залишіть ваш коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.