Просвітницький захід до дня боротьби з гіпертензією

Співробітники кафедри внутрішньої медицини №3 з фтизіатрією Полтавського державного медичного університету організували просвітницький захід для пацієнтів Полтавського регіону, присвячений Всесвітньому дню боротьби з артеріальною гіпертензією.

Про це розповідає Poltava Today

Що таке Всесвітній день боротьби з гіпертензією і чому він важливий

Ідея привернути увагу до проблеми підвищеного артеріального тиску виникла на початку 2000-х: перша ініціатива відбулася 14 травня 2005 року, а з 2006 року Всесвітня ліга гіпертензії за підтримки ВООЗ започаткувала щорічне відзначення цієї дати 17 травня. Мета таких заходів — підвищити обізнаність населення про ризики, наслідки та профілактику артеріальної гіпертензії й формувати відповідальне ставлення до власного здоров’я.

Новини за темою:

• У Полтаві лататимуть дороги холодним асфальтом — перелік вулиць
• Суд збільшив строк ув’язнення викрадачу немовляти з пологового будинку Кременчука

Артеріальна гіпертензія — хронічний стан із стійким підвищенням артеріального тиску: систолічний показник понад 139 мм рт. ст. і/або діастолічний понад 89 мм рт. ст. Без належного контролю це захворювання призводить до ураження судин і важливих органів.

Масштаби проблеми та вплив війни на серцево-судинне здоров’я

За даними ВООЗ, понад 1,4 мільярда людей віком 30–79 років у світі живуть із підвищеним артеріальним тиском, що становить майже кожного третього дорослого. При цьому приблизно 44% таких людей не знають про свій діагноз або не отримують належного лікування, а лише близько 23% контролюють тиск ефективно. Ускладнення, пов’язані з гіпертензією, залишаються однією з провідних причин смерті у світі.

Ситуація в Україні також викликає занепокоєння: за дослідженнями, близько 34,8% дорослого населення мають підвищений артеріальний тиск. Повномасштабна війна посилила фактори ризику: хронічний стрес, тривожність, проблеми зі сном, повітряні тривоги та переживання за близьких сприяють підвищенню тиску навіть у людей без попередніх серцевих захворювань. Для пацієнтів із діагнозом це означає підвищений ризик гіпертонічних кризів, інсультів і серцево-судинних ускладнень.

Тривалий перебіг захворювання може проходити без виражених скарг: пацієнти можуть зберігати активність, проте іноді з’являються напади нудоти, сильна слабкість або запаморочення, які часто списують на перевтому. Симптоми, що свідчать про ураження органів-мішеней, включають запаморочення, головний біль, шум у голові, зниження пам’яті та працездатності (ознаки змін мозкового кровообігу); задишку при навантаженні і серцеві болі (можливість гіпертрофії лівого шлуночка); порушення зору через ураження судин очей; а також прогресивне ураження нирок.

До основних факторів ризику розвитку артеріальної гіпертензії відносять:

• спадкову схильність — наявність хворих на гіпертонічну хворобу серед родичів підвищує ризик;
• чоловічу стать — захворюваність у чоловіків вища, хоча після настання клімаксу різниця зменшується;
• надмірну масу тіла;
• малорухливий спосіб життя;
• надмірне вживання алкоголю;
• велике споживання кухонної солі;
• високе споживання тваринних жирів;
• паління;
• постійні стреси, що призводять до підвищення рівня пресорних гормонів і спазму артерій.

Наслідки тривалого підвищення тиску далекосяжні: поразка судин і життєво важливих органів може непомітно призвести до інсультів, інфарктів міокарда, серцевої та ниркової недостатності. Саме тому лікарі підкреслюють: регулярний контроль артеріального тиску — не формальність, а життєва необхідність.

Профілактика гіпертензії доступна і включає прості, але ефективні кроки, які знижують ризик та покращують контроль захворювання:

• контролюйте артеріальний тиск щонайменше раз на місяць;
• зменшіть споживання солі до приблизно 5 г на добу;
• прагніть до нормалізації маси тіла;
• підтримуйте регулярну фізичну активність: 30–40 хвилин помірних вправ не менше 4 разів на тиждень;
• відмовтеся від куріння та обмежте вживання алкоголю;
• дотримуйтеся збалансованого харчування: більше рослинної їжі, менше тваринних жирів; збільште у раціоні джерела калію, кальцію та магнію (овочі, фрукти, молочні продукти, цільнозернові);
• опановуйте техніки зниження стресу, наприклад повільне глибоке дихання (4–6 циклів/хв протягом 5–10 хв щодня);
• підтримуйте регулярний режим сну — 7–8 годин на добу, лягайте й прокидайтеся приблизно в один час;
• обмежте інформаційне перевантаження перед сном — скоротіть час у соцмережах і перегляд новин;
• плануйте робочий день із перервами й пріоритетами, підтримуйте емоційне здоров’я через спілкування або консультації з фахівцями;
• обмежте споживання кофеїну та контролюйте вживання інших стимуляторів.

Навіть поступове впровадження кількох звичок із перерахованих значно знижує рівень стресу й допомагає тримати тиск у межах норми. Якщо пацієнтові вже встановлено діагноз гіпертонії, не варто займатися самолікуванням або ігнорувати призначення лікаря: сучасна медицина пропонує ефективні методи контролю тиску, але успіх залежить від дисципліни пацієнта.

Лікарі наголошують: ускладнення гіпертонічної хвороби можуть бути незворотними, проте їх можна уникнути за допомогою регулярного моніторингу тиску, здорового способу життя та виконання медичних рекомендацій. Прості щоденні дії, включно з тим, щоб виміряти тиск сьогодні, можуть врятувати життя завтра.

Джерело інформації: Полтава Today